Роль публічних інвестицій у залученні приватного фінансування в розвиток вітчизняної економіки

Конкурентоспроможна економіка є основою успішного розвитку країни, регіону чи територіальної громади. Саме розвиток економіки забезпечує високий рівень та якість життя громадян. А економічний розвиток, у свою чергу, найбільшою мірою залежить від обсягу вкладених інвестицій. Залежно від того, хто виступає у ролі інвестора, публічний сектор чи приватний, тобто яке джерело вкладення коштів, інвестиції поділяються на публічні та приватні.

 

Публічні інвестиції – це ті капіталовкладення, які здійснюються суб’єктами владних повноважень – органами державної влади та органами місцевого самоврядування,  а також іншими уповноваженими на це суб’єктами за рахунок публічних коштів. Публічні кошти – кошти державного та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку України, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також кошти суб’єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності.[1] Приватні інвестиції – це вкладення приватних компаній або населення, які направляються в інвестиційні об’єкти (активи) з метою збільшення певного прибутку (відсотків, дивідендів, тощо), зростання вартості капіталу або набуття інших вигод для інвестора (підприємства чи фізичної особи). Інакше кажучи, приватні інвестиції це перетворення певних (приватних) коштів, зокрема власних (доходів, заощаджень) чи запозичених, у капітал, здатний приносити прибуток його власнику. Важливим джерелом приватного капіталу є іноземні інвестиції. Інвестиції приватного сектору складають основну частину капіталовкладень в економіку.

 

Публічні інвестиції, які здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування є вкрай важливими для багатьох сфер життєдіяльності. Передусім йдеться про створення та підтримку сучасної мережі інфраструктурних об’єктів  (дороги, мости, транспортне сполучення, наявність телекомунікаційних послуг). Не менш важливим є спрямування публічних коштів на розвиток сфери надання публічних послуг, наприклад, галузі освіти та охорони здоров’я, забезпечення розвитку людського капіталу. Також значущим є підвищення якості середовища для діяльності громадян, їхнього побуту, відпочинку тощо.

Варто зауважити, що спрямування публічних інвестицій на економічний розвиток через відповідні механізми теж є інструментом виконання своїх функцій та повноважень органами влади. Адже у забезпеченні економічного розвитку прямо зацікавлена держава, органи регіональної й місцевої влади. Тому завданнями розвитку територій мають бути підтримка підприємництва, ефективне використання місцевих ресурсів, сприяння конкурентоспроможності, пошук нових можливостей для стимулювання економіки та залучення інвестицій.

Проте варто розуміти, винятково публічними інвестиціями швидкий економічний розвиток досягнути не можливо. Основні інвестиції, які забезпечують розвиток – приватні інвестиції.

Малюнок 1. Капітальні інвестиції за джерелами фінансування у 2017-2021 рр. (млн. грн.)[2]

Джерело: Державна служба статистики України

Завдання публічних інвестицій – створити умови для залучення приватних інвестицій. Україна наразі потерпає від нестачі, як публічних, так і  приватних інвестицій.

Повномасштабне збройне вторгнення рф в Україну зумовило відповідну реакцію інвесторів, поставивши безпеку інвестицій та надання відповідних страхових гарантій ключовими факторами при прийнятті рішення про вкладення капіталу (мал.1).

Однак, як і раніше, важливу роль у залученні інвестицій відіграє привабливість території, яка може стати саме такою завдяки добре поміркованому публічному інвестуванню.

Малюнок 2. Фактори, що впливають на інвестиційну привабливість території

Джерело: напрацювання автора

Отже, вкладаючи кошти у ті чи інші сфери діяльності, публічний сектор створює кращі умови для ведення бізнесу та залучення приватних інвестицій.

Не викликає сумніву, що якість людського капіталу, його освіченість та мобільність, чи не найбільшою мірою формує інвестиційну привабливість країни, регіонів та громад для приватних інвесторів, як вітчизняних, так і іноземних. А якість людського капіталу в основному є результатом саме публічних інвестицій.

Розглядаючи варіанти вкладення капіталу в інвестиційний проєкт, інвестор намагається не тільки до мінімуму звести ризик втрати капіталу, але й враховує стан інвестиційного клімату, майбутні витрати та очікувані доходи. Аналізуючи можливість скорочення часових і фінансових витрат для запуску виробництва, інвестор звертає увагу на територію, де наявна підготовлена інвестиційна інфраструктура (індустріальні парки, належним чином облаштовані інші локації для інвестицій чи відведені для цього земельні ділянки), де є добра транспортна доступність, належна інженерна інфраструктура та інші умови, що є важливими для ведення бізнесу. Значущими є також стан комунальної інфраструктури, якість міського середовища, комфортність й привабливість для проживання тієї громади, де інвестор вирішив реалізувати новий проєкт.

Тож, публічні інвестиції, вкладені у розвиток людського капіталу, а також ретельно продумані й узгоджені з бізнесом інфраструктурні інвестиційні проєкти, мають неабиякий вплив на розвиток регіональної чи місцевої економіки та відіграють вагому роль у залученні приватних інвестицій. Зрештою, формування спеціального фонду страхування воєнних ризиків теж вимагає публічних коштів, які мають бути акумульовані для гарантування безпеки інвестицій і забезпечення прав та захисту майна інвесторів.

 

Міжнародний та український досвід

Яскравим прикладом впливу публічних інвестицій на залучення коштів приватного сектора в економічний розвиток є реалізація урядової програми підтримки індустріальних парків у Чехії (1998-2005 рр.).  У рамках програми було виділено €200 млн. публічних коштів з державного і місцевих бюджетів на облаштування інженерно-транспортною інфраструктурою 100 індустріальних парків загальною площею близько 3000 га.

Малюнок 3. Території створення індустріальних парків у Чехії у 1998-2025 рр.

Джерело: ЧехІнвест

Завдяки цьому, а також запровадженню системи стимулів[3] для інвесторів (2001 р.) та ефективній діяльності агентства стимулювання інвестицій – Чехінвесту, яке було визнане найпрофесійнішим серед країн Центральної і Східної Європи,  приватним сектором (чеськими та закордонними інвесторами) за 5 років (починаючи з 2000 р., коли були підготовлені перші парки) було реалізовано 450 інвестиційних проектів загальною сумою понад €9,0 млрд. Тобто на €1 публічних коштів було інвестовано близько €45 приватних інвестицій. За цей період було створено близько 70 тис. нових робочих місць, а ВВП країни зріс з $61,8 млрд. (2000 р.) до  $137,1 млрд. (2005 р.)[4]. Причому позитивний тренд економічного зростання продовжився і був зупинений світовою економічною кризою (2008-2009 рр.). Зростання бізнесу мало значний позитивний вплив на надходження до бюджетів – як державного, так і бюджетів громад, які стали локацією для інвесторів. Зокрема і доходи, і видатки державного бюджету Чехії з 2000 по 2005 р. зросли у півтори рази.

При цьому варто зауважити, що на початку 2000-х склалася сприятлива кон’юнктура на ринку глобальних інвестицій. Важливими факторами для зростання притоку зовнішніх інвесторів  стало членство Чехії у НАТО (1999 р.), після чого спостерігалось зростання прямих іноземних інвестицій у 3,5 рази, а згодом і вступ до ЄС (2004 р.).

Малюнок 4. Динаміка ВВП Чехії

Джерело: Міжнародний Валютний Фонд

В Україні органи державної влади та місцевого самоврядування здійснюють інвестиції в економічний розвиток, однак вони є доволі обмеженими. З однієї сторони це зумовлено нестачею публічних коштів, а з іншої – прогалинами законодавчого, організаційного та інституційного характеру. Так, Бюджетним кодексом передбачено виділення частини видатків на розвиток, тобто на те, що складає основу публічного інвестування місцевих бюджетів, так званий бюджет розвитку (стаття 71 Бюджетного кодексу України). Однак серед джерел його наповнення, окрім капітальних трансфертів (субвенцій) з інших бюджетів,  на практиці, як правило, є лише разові платежі, або невідновлювані джерела надходжень (наприклад кошти від відчуження майна та земельних ділянок несільськогосподарського призначення). Виключення з переліку цих надходжень єдиного податку[5] позбавило місцеві бюджети єдиного стабільного, прогнозованого і з потенціалом до зростання виду доходів. В той же час муніципальні запозичення, передбачені зазначеною вище статтею, для більшості громад поки що є недоступними, незважаючи на те, що законопроєкт (№ 6472)[6], який покликаний врегулювати цю проблему,  був поданий народними депутатами до Верховної ради ще наприкінці 2021 року. Така ситуація значною мірою позбавляє місцеві бюджети можливості для фінансування розвитку, оскільки спланувати інвестиційні видатки на основі разових платежів, або продажу комунального майна доволі складно.

Разом з тим, в Україні є чимало успішних прикладів впливу ефективного використання активів громади та публічних коштів з метою економічного зростання. Наприклад, створення Львівського ІТ-кластеру розпочалося з «м’якого проєкту», а саме з того, що у 2008 р. міська рада спільно із міжнародною консалтинговою компанією Monitor Group та Фондом «Ефективне управління» розпочали роботу над пошуком шляхів зростання економічної конкурентоспроможності міста. Було досліджено потенціал 15 галузей/секторів економіки у Львові, серед яких сфера туризму та бізнес-послуг були визначені ключовими, як найбільш перспективні й конкурентоспроможні.

Для успішного розвитку сектору бізнес-послуг було використано існуючу на той час конкурентну перевагу міста у вигляді провідних ІТ-компаній, які розробляли програмне забезпечення, а також потенціал людського капіталу, можливості навчальних закладів з підготовки фахівців у галузі інформаційних технологій. За підтримки міської ради низка ІТ-компаній, серед яких SoftServe Inc., ELEKS Software та N-iX, об‘єднали зусилля для створення Кластеру інформаційних технологій та бізнес-послуг. Це стало початком та імпульсом створення стабільної бізнес-інфраструктури, яка згодом налічувала вже більше десятка знакових інфраструктурних та м’яких проєктів, куди здебільшого було залучено кошти приватних інвесторів. Одним з таких проєктів стало будівництво IT Park на території колишньої промислової зони (частину земельної ділянки надано містом в оренду на 25 років). Він передбачає зведення комплексу офісних, навчальних, житлових та сервісних будівель, коворкінгів та креативних просторів. Його  інвесторами стали українські інвестиційні компанії Galereja Centre і Horizon Capital та канадська Brookfield,  а найбільший державний банк Польщі BGK погодив виділення кредиту на його будівництво у розмірі €81,5 млн. Перший бізнес-кампус проєкту відкрився у грудні 2021 року[7].

Малюнок 5. Візуалізація ІТ-парку та фото першого бізнес-кампусу

Джерело: “Містопроект”

По мірі розвитку ІТ-кластеру особливу увагу було приділено інвестиціям у розвиток людського капіталу. Зокрема, впроваджено проєкт модернізації навчальних програм ІТ Expert у чотирьох львівських університетах (навчається понад 4500 студентів), створено освітній фонд EduFund тощо, збудовано IT House (житловий будинок для працівників компаній, які входять в Львівський ІТ-Кластер), для якого міська рада виділила земельну ділянку. Також у кількох кілометрах від Львова розпочато будівництво IT Village, де враховано безпековий компонент (в кожному будинку можна облаштувати укриття).

За результатами дослідження IT.Research 6.0 від Львівського ІТ-Кластеру (проведено у 2021 році[8]),  економічний ефект від діяльності ІТ-сфери у 2020 р. сягнув $1,4 млрд., а частка галузі у ВРП Львова зросла до 21% ($882 млн. з $4,2 млрд.).

 

Малюнок 6. Економічний ефект діяльнсті ІТ-індустрії для м. Львів

	2016	2017	2018	2019	2020
ВРП м. Львів, $млрд.	2,3	2,7	3,2	3,9	4,2
Частка у ВРП м. Львів	20%	21%	20%	20%	21%

Джерело: IT.Research 6.0

При цьому кількість компаній у місті зросла до 511, а кількість працівників індустрії перевищила 30 тисяч. З урахуванням того, що один ІТ-спеціаліст генерує створення чи збереження 2,8 робочих місць (непрямої та індукованої зайнятості), загальний ефект становить близько 73-74 тис.

 

Малюнок 7. Динаміка створення та збереження робочих місць ІТ-індустрією Львова

	2015	2017	2018	2019	2020
Загальна кількість створених/збережених робочих місць (тис.)	51-53	62-63	71-72	81-82	73-74
Створення/збереження робочих місць прямої зайнятості (тис.)	13-15	15-17	2022	24-25	26-26,5
Створення/збереження робочих місць непрямої та індукованої зайнятості (тис.)	36	42	46	57	47,3
Один ІТ спеціаліст створює/зберігає (робочих місць)	3,4	3,1	3	3,3	2,8

 

Джерело: IT.Research 6.0

Прямі податки ІТ-галузі до бюджету Львова у 2020 р. склали 623,1 млн. грн., що у частці сумарних податкових надходжень становить 9,2%. Акумульовані відрахування єдиного податку (здебільшого ІТ-спеціалісти належать до категорії ФОП) склали 38% (із загальної суми 1402 млн. грн.). Загалом майже 51% від усіх сплачених податків спрямовуються до місцевого бюджету, дещо більше 49% – до бюджетів інших рівнів.

Логічним продовженням розвитку інноваційної освіти у Львові, яка завдяки учасникам ІТ-спільноти трансформується вже понад 7 років, стало підписання 4 квітня ц.р. між Львівським IT-Кластером, Львівською міською радою та Програмою USAID «Конкурентоспроможна економіка України» меморандуму про створення Дослідного центру з лабораторіями для навчання і практики студентів інженерних спеціальностей закладів вищої освіти міста[9]. Дослідний центр об’єднуватиме лабораторії для міжсекторальних досліджень та простори для розвитку стартапів і підприємницьких навиків. У центрі студенти, науковці, майбутні підприємці зможуть додатково вчитися, працювати над створенням власних проєктів та стартапів, розвивати навички ведення бізнесу. Це стане новим етапом у розвитку інноваційного підприємництва, створення нових продуктів та стартапів, заснованих на дослідженнях, і в результаті до трансформації економіки регіону в більш конкурентоспроможну та інноваційну.

Проміжний висновок

Публічні інвестиції можуть, за певних умов, призвести до позитивних економічних змін, оскільки є інструментом для створення сприятливого середовища для бізнесу, стимулюванням та підтримкою економічної діяльності приватного сектора. Стимулююча роль видатків бюджету якраз і полягає у сприянні розвитку підприємницької діяльності.

Краща освіта громадян, кращі умови для проживання, кращі транспортні можливості – всі ці умови, що створюються за публічні кошти, убезпечують бізнес від непрофільних витрат і стимулюють його до інвестування у розвиток виробництв, торгівлі, послуг.

Якщо розвивається підприємництво, здійснюється модернізація та технологічне переоснащення підприємств, формуються нові ланцюжки доданої вартості, то нарощуються обсяги виробленої продукції (робіт, послуг), підвищується їх якість. А головне – створюються не лише сировинні, а проміжні й кінцеві продукти, завдяки чому додана вартість залишається в громаді, регіоні, країні. Україні потрібно перейти до економіки зі значно більшою доданою вартістю. Адже держава втрачає ту додану вартість, яка отримується, коли сировинні ресурси перероблюються вже за межами країни. Саме таким є шлях до формування основ сучасної конкурентоспроможної економіки, до зростання конкурентоспроможності конкретної громади, території, регіону та країни загалом.

Зрештою, завдяки розвитку підприємництва покращуються фінансові показники як державного бюджету, так і бюджетів місцевого самоврядування. А якщо немає зростання бізнесу, то, як правило, стає неможливим зростання доходів (бюджетного потенціалу) і, відповідно, видатків бюджету.

Відтак навіть в умовах війни, державний та місцеві бюджети здійснюють низку видатків, які можуть прямо чи опосередковано впливати на розвиток підприємництва та економічне зростання. В умовах обмежених можливостей для публічного інвестування його ефективність стає надзвичайно важливим завданням для усіх органів публічної влади. Аби цього досягти потрібно розуміти конкурентні переваги і обмеження, які є у конкретної громади чи регіону, що можливо за умови підготовки і реалізації власної сучасної стратегії розвитку та використання бюджетів винятково на основі реалізації місцевих програм, які випливають зі стратегії.

 

Ця стаття була підготовлена ГО «Інститут громадянського суспільства» у рамках проєкту «Підтримка формування ефективної регіональної політики в контексті євроінтеграції України та воєнних викликів», та стала можливою завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цієї статті не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.

 

[1] Закон України «Про відкритість використання публічних коштів» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/183-19#Text

[2] https://www.ukrstat.gov.ua/

[3] До інвестиційних стимулів у Чехії на той час належали податкові пільги строком до десяти років; фінансова підтримка на створення нових робочих місць (2000 євро за одне створене робоче місце); фінансова допомога для навчання та перепідготовки нових робітників (до 45% загальних витрат на навчання); грошові гранти на стратегічні інвестиції в промисловості і технологічній галузі

[4] https://www.imf.org/en/Search#q=czech%20republic%20nominal%20GDP%202000-2010&sort=relevancy

[5] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-19#n289

[6] https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/38678

[7] Через ракетний удар у Львові 6 липня 2023 р. певною мірою постраждала будівля інноваційного парку Lviv Tech City

[8] https://itcluster.lviv.ua/projects/it-research/

[9] https://city-adm.lviv.ua/news/society/youth-policy/295947-lvivskyi-it-klaster-stvoryt-doslidnyi-tsentr-dlia-studentiv-inzhenernykh-spetsialnostei-video