Розкіш чистої води. Як у Словенії організоване водопостачання та водовідведення. Частина 4

Частина четверта

Набрати чистої води з-під крану в наш час – велика розкіш. Словенія пропонує таку розкіш усім.

За запасами прісної води на одного жителя Словенія входить в десятку найбільш забезпечених країн Європи.

Контроль за якістю питної води тут здійснюється на всіх рівнях, починаючи з муніципального і закінчуючи незалежною експертизою Європейського агентства з охорони навколишнього середовища.

Словенці настільки звикли до високої якості водопровідної води, що дорослі і діти п’ють її з-під крану. До речі, водопровідну воду подають в ресторанах безкоштовно.

Водопостачання.

У Словенії кожен муніципалітет має своє водопостачання. Під час навчальної поїздки ми мали нагоду ознайомитися із системою водопостачання муніципалітету Шмарєшке Топліце. Нам показали як працює найбільший водний резервуар, збудований та обладнаний відповідно до сучасних технологій. Станція очищення води побудована за кошти ЄС і забезпечує водою 35 тисяч населення, що проживають в 5 різних муніципалітетах.

В минулому громади мали проблему води через її мутність. Сьогодні якість води досягається завдяки багатоступеневій очистці. Насамперед вона проходить через активоване вугілля. Після цього вода проходить механічну очистку та ультрафільтрацію. На виході вода – надзвичайно високої якості.

Незалежна Національна лабораторія здійснює постійний аналіз якості води. Відбирається 500 зразків на рік.

Станція працює без людей. Весь процес контролюється комп’ютерною системою. Інформація поступає на контрольний центр, який знаходиться в комунальному підприємстві. Один раз на 2 тижні черговий працівник відвідує об’єкт. Комунальне підприємство обслуговує 950 км водогону та 63 тисячі користувачів. Уся інфраструктура (водогони, усі об’єкти) є власністю муніципалітетів, які для обслуговування системи очистки створили спільне комунальне підприємство.

В комунальному підприємстві працює 35 осіб. Вони відповідають за різні напрямки роботи. Крім водопостачання, підприємство ще займається очисткою стічних вод, збором та утилізацією твердих побутових відходів.

Щодо комунальних послуг, то до прикладу, сім’я із 4 осіб, яка споживає в Новому місті 16 м куб. води, буде платити 50 євро за воду, каналізацію та сміття.

«Спільне комунальне підприємство п’яти муніципалітетів. Споруда передана комунальному підприємству на обслуговування. А ми боїмося створювати спільне підприємство, бо не можемо вирішити хто ж буде керувати. Та нехай керує директор комунального підприємства, якого наймуть муніципалітети. У нас же хоче керувати кожен голова. Треба шукати партнерів в Європі, не боятися брати кредити в банку, щоб забезпечити населення чистою водою. Очисні споруди – вершина цього. Я буду пропонувати співробітництво – 30% коштів надає сільська рада, а 70% – той, хто готовий будувати такі споруди»,- ділиться своїми планами сільський голова Східниці Іван Піляк.

Очистка стічних вод

Відповідно до законодавства ЄС, 95% стічних вод від населення повинно збиратися і перероблятися.

Нова сучасна очисна споруда – гордість муніципалітету Грозуплє.

Для зменшення негативного впливу на навколишнє середовище в 2013-14 роках в муніципалітеті Грозуплє були побудовані нові очисні споруди потужністю до 7700 м куб. стічних вод в день. З 2015 року запущено в експлуатацію. За словами мера Грозуплє – це стало великим внеском у захист навколишнього природного середовища. На реалізацію цього проєкту було використано 15 млн. євро з фондів ЄС. Це був спільний проект 4-х муніципалітетів, які в рамках міжмуніципального співробітництва створили спільне комунальне підприємство. Комунальне підприємство обслуговує 20 тисяч населення, які проживають на території 4-х муніципалітетів. Більшість домогосподарств, а це 70% – приєднані до каналізації. 30% стоків – це віддалені гірські будинки, які мають вигрібні ями. У резервуар надходить 2 млн. метрів кубічних стічних вод в рік. З домоволодінь у віддалених населених пунктах в горах забирається кожних 2 роки до 6 м. куб бруду з двору.

Дощові води збирали разом із стічними до 2014 року. Зараз ситуація змінилася. Дощова вода збирається окремо, вона не йде на очистку.

Сміття, яке відділяється від стічних вод на 1-му етапі, спалюється в Словенії на підприємстві RIKO. Ця послуга коштує підприємству 120 євро за тонну сміття.

На 2 етапі відбувається біологічна очистка – видаляється органічний вуглець, азотні сполуки та залишки фосфорних сполук. Після такої очистки вода підлягає дезінфекції ультрафіолетом і вже потім випускається в річку Бичє. Влітку під час купального сезону це забезпечує мікробіологічну безпеку води Бичє.

Утворений при очистці осад підлягає анаеробному розчепленню, в результаті якого генерується біогаз. Біогаз використовується для виробництва електричної енергії, завдяки якому підприємство покриває 1/3 всіх енергетичних витрат.

«Очисні споруди – це моя головна біль. Село не хоче, щоб на його території будували очисні споруди. Мені було важливо побачити як це відбувається в Словенії, щоб знайти аргументи для жителів своєї громади»,- каже голова Княгининівської сільської ОТГ Олена Твердохліб.

Далі буде…

Матеріали підготовлені за результатами Міжнародної навчальної поїздки до Словенії «Управління інфраструктурою та  співпраця між містом і селом», яка була організована Програмою для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», яка спільно фінансується Євросоюзом та його країнами – членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією.

Наталія Рохова, інформаційно-комунікаційний менеджер Проєкту «Партнерство міських та сільських громад як ефективний механізм місцевого економічного розвитку»