Щодо участі експертів проєкту «UA-EU: Згуртованість і Розвиток» у Консультаціях «Регіональна політика в рамках процесу вступу до Європейського Союзу».

29 листопада 2023 року в місті Івано-Франківськ відбулися Консультації «Регіональна політика в рамках процесу вступу до Європейського Союзу», які були організовані Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування спільно з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

З огляду на тематику заходу в ньому взяли участь Юрій Третяк та Анатолій Ткачук, експерти проєкту «UA-EU: Згуртованість і Розвиток», що реалізується ГО «Інститут громадянського суспільства» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».

З вітальним словом до його учасників звернулися перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов, міський голова м. Івано-Франківська Руслан Марцинків та керівник відділу багаторівневого управління Програми «U-LEAD з Європою» Сорен Гербст.

У межах панельної дискусії «Регіональна політика в рамках процесу вступу до Європейського Союзу» було обговорено сучасний стан та перспективи оновлення регіональної політики, удосконалення законодавства щодо регіонального розвитку з метою його адаптації до законодавства політики згуртованості ЄС.

Основними доповідачами на Консультаціях виступили Павло Остапенко, експерт із територіального розвитку та місцевого самоврядування, голова ГО «Товариство дослідників України», і Юрій Третяк, керівник групи радників, старший радник з політики згуртованості ЄС, проєкт «UA-EU: Згуртованість і Розвиток».

Зокрема, Юрій Третяк зазначив, що його виступ загалом стосується означення тих завдань і проблем, які потрібно буде вирішити Україні ще до вступу в ЄС, оскільки на сьогодні такої повної готовності у нас немає. Експерт привернув увагу учасників заходу до окремих рекомендацій Європейської комісії у звіті «Україна 2023», де було зазначено, що наша країна «має певний рівень підготовки у сфері регіональної політики та координації структурних інструментів. Загалом протягом звітного періоду було досягнуто обмеженого прогресу».

Далі він окреслив низку проблем і пропозицій щодо їх вирішення, які напрацював проєкт «UA-EU: Згуртованість і Розвиток». Експерт відзначив, що державна регіональна політика в Україні є цілком європейська, і базовий закон «Про засади державної регіональної політики» відповідає вимогам ЄС та формує систему планувальних документів, фінансування, інституцій, моніторингу та оцінки. Проте Європейська комісія чітко вказала у своїх рекомендаціях що слід доопрацювати, а саме:

• вжити необхідних заходів для впровадження Закону «Про засади регіональної політики», зокрема, з огляду на різний вплив війни на регіони України; зміцнення спроможності регіональних і місцевих органів влади для підготовки відповідних проєктів розвитку;
• оновити Державну стратегію регіонального розвитку та модернізувати Державний фонд регіонального розвитку з метою приведення їх у відповідність із процесом відновлення та реконструкції, принципами багаторівневого врядування та територіально орієнтованої регіональної політики;
• посилити координаційну рамку регіональної політики для забезпечення систематичного та інклюзивного залучення регіональних і місцевих заінтересованих сторін, координаційну роль Міністерства відновлення та відповідний регіональний вимір діяльності Агенції відновлення.

Юрій Третяк наголосив, що в напрямі поліпшення планувальних документів Європейська комісія у своїх рекомендаціях вказує на:

• необхідність уточнення та ув’язки з відповідними джерелами фінансування місцевих стратегічних документів (стратегія місцевого розвитку, план відновлення та розвитку, комплексний план просторового розвитку тощо);
• доцільність першочергового визначення чітких кваліфікаційних критеріїв та переліку функціональних типів територій (йдеться про території відновлення, регіональні полюси зростання, території з особливими умовами для розвитку та території сталого розвитку).

Експерт також відзначив, що зміни, внесені в закони «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про засади державної регіональної політики» зумовили суперечності у плануванні відновлення та розвитку. Для їх подолання пропонується узгодити норми зазначених законів у частині планувальних документів стратегічного характеру щодо відновлення та розвитку, провести моделювання та здійснити необхідне районування української території щодо безпекової ситуації для визначення особливостей застосування законодавства та реалізації державних політик на цих територіях, а також внести окремі зміни до Закону «Про засади державної регіональної політики» для виправлення прогалин та гармонізації із законодавством ЄС.

Для осучаснення Державної стратегії регіонального розвитку на період 2021-2027 роки (ДСРР-2027) експертами проєкту «UA-EU: Згуртованість і Розвиток» підготовлено і передано до Мінінфраструктури ґрунтовні пропозиції, які передбачають такі кроки:

• Підготувати новий план заходів з реалізації ДСРР-2027 з урахуванням її осучаснення та пов’язаності з новими планувальними документами, які випливають із впровадження політики відновлення та інтеграції в ЄС.
• Розробити та ухвалити програми регіонального розвитку для окремих ФТТ, зокрема сільських територій у несприятливих умовах; прикордонних територій у несприятливих умовах; регіональних полюсів зростання; уражених територій.
• Передбачити фінансування програм регіонального розвитку у ДБУ 2024-27 рр.

Він також відзначив, що в частині визначення функціональних типів територій пропонується:

• переглянути перелік та вимоги щодо віднесення громад і регіонів до певних функціональних типів територій, визначених законом «Про засади державної регіональної політики» відповідно до європейських підходів та українських потреб;
• встановити, що ФТТ визначається на основі оцінки стану території, а не процесів, які там відбуваються;
• передбачити такі ФТТ: регіональні полюси зростання; сільські території в несприятливих умовах; прикордонні території в несприятливих умовах; гірські території; старопромислові території; уражені території;
• провести моделювання та визначити попередні переліки і склад різних ФТТ, а вже потім їх затверджувати;
• підготувати і затвердити різні інструменти державної підтримки ФТТ;
• підготувати і затвердити необхідні НПА для визначення ФТТ на основі проведеного моделювання.

Експерт також відзначив, що наразі в Україні є практика неврахування територіального впливу при реалізації секторальних політик, однак урахування такого впливу – одна з базових вимог європейської регіональної політики. Тому він запропонував таке:

• передбачити в Регламенті КМУ спеціальні процедури аналізу територіального впливу проєктів рішень;
• підготувати методику аналізу проєктів актів КМУ на предмет їх територіального впливу (на регіони та територіальні громади);
• передбачити обов’язкову наявність висновку від профільного міністерства до проєктів актів КМУ щодо територіального впливу цього нормативного акту.

Надалі Юрій Третяк представив учасникам заходу напрацювання експертів ГО «Інститут громадянського суспільства» стосовно поліпшення фінансування регіонального розвитку, зокрема пропозиції щодо розподілу коштів бюджетної підтримки в рамках Інструменту ЄС для України, а також ідеї щодо посилення інституційної спроможності основних заінтересованих сторін регіональної політики.

В обговоренні питань порядку денного Консультацій взяв участь також Анатолій Ткачук, директор з питань науки та розвитку ГО «Інститут громадянського суспільства», експерт проєкту «UA-EU: Згуртованість і Розвиток».

У своєму виступі він відрефлексував на почуте від учасників Консультацій. Зокрема, стосовно урахування територіального впливу і проблем погодження проєктів документів. Як приклад він відзначив, що під час будівництва шляхів сполучень не враховуються потреби громад, не будуються переходи для мешканців придорожніх населених пунктів, і це призводить до трагічних наслідків. Натомість закони ЄС вимагають, що будь-яке рішення або документ, який стосується регіонів, має бути проаналізовано, як його реалізація чи ухвалення вплине на конкретні регіони і громади, зазначив він. Іншим яскравим прикладом нехтування інтересів мешканців громад є ліквідація зупинок на маршруті швидкісних потягів, у результаті чого втрачається такий важливий показник регіональної політики, як доступність.

Тому експерт наголосив на важливості внесення до Регламенту КМУ спеціальних процедур аналізу територіального впливу при підготовці та розгляді відповідних проєктів рішень, зокрема нормативно-правових актів, які готуються міністерствами та відомствами.

Другий важливий аспект, зазначив Анатолій Ткачук, це безпекова складова. Наразі йде розробка змін до ДСРР-2027, тому є пропозиція від експертів проєкту «UA-EU: Згуртованість і Розвиток» про необхідність включення норми щодо забезпечення певного рівня безпеки у громадах залежно від функціонального типу території. Він навів приклад аналізу безпекової ситуації в Сумській області, де відбуваються постійні обстріли і гинуть мирні мешканці, і ситуації на Івано-Франківщині, де відносно спокійно. Тому безпекові вимоги мають бути різними, зазначив експерт, зокрема в частині проєктування та побудови сховищ і укриттів.

Третя позиція щодо відновлення та відбудови. Пан Ткачук звернув увагу на важливість впровадження рециклінгу, тобто переробки зруйнованих об’єктів з метою подальшого продуктивного використання. І ця ідея має знайти своє нормативно-правове регулювання, відзначив він, при оновленні стратегічних документів регіонального розвитку.

Наступним важливим питанням є удосконалення професійної освіти, оскільки для відновлення потрібні кадри, а їх, як зазначали попередні доповідачі, катастрофічно не вистачає в регіонах і громадах. Тому системою професійно-технічних закладів має бути забезпечено підготовку достатньої кількості фахівців, які будуть необхідні під час відновлення і відбудови, і це слід планувати вже зараз, наголосив він.

Завершуючи свій виступ, Анатолій Ткачук підкреслив, що дуже добре, що проводяться такі обговорення і що на цих консультаціях їхні учасники, зокрема, голови громад, порушують дійсно важливі й актуальні проблеми, які поки ще не «в тренді» у столиці. Йдеться про необхідність всебічного урахування воєнних викликів, перегляду витрат і максимального зосередження всіх ресурсів на здобуття перемоги, а також врахування можливих несприятливих сценаріїв розвитку подій і, відповідно, гнучкості в реалізації політик.

Ця публікація створена ГО «Інститут громадянського суспільства» в рамках проєкту «UA-EU: Згуртованість і Розвиток», та стала можливою завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цієї публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.