В ЄС почалося обговорення майбутнього політики згуртованості (після 2027 року)

ГО «Інститут громадянського суспільства», в рамках проєкту «EU-UA: Згуртованість і Розвиток» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», відстежує події пов’язані з впровадженням політики згуртованості ЄС у планувальному циклі 2021-2027 та ініціативи інституцій ЄС щодо розвитку політики згуртованості після 2027 року. Це справді важливо для підготовки України до політики згуртованості як в статусі кандидата на членство так і як повноправної держави-члена ЄС.

 

30 листопада Рада ЄС затвердила висновки, в яких означила свою позицію щодо ключових аспектів розвитку політики згуртованості (після 2027 року)

Висновки стануть основою для обговорень у наступні роки та для роботи Європейської Комісії над законодавчими рамками політики згуртованості після 2027 року.

У висновках підкреслюється, що політика згуртованості повинна залишатися ключовою опорою ЄС і, з цією метою, повинна підтримувати зміцнення економічної, соціальної та територіальної згуртованості ЄС і скорочувати регіональні диспропорції.

Хоча політика згуртованості є політикою для всіх регіонів ЄС, більш цілеспрямована та адаптована підтримка має бути забезпечена для менш розвинених регіонів. Особливу увагу слід приділяти потребам сільських територій, територій, які постраждали від індустріального переходу, і регіонів, які страждають від серйозних і постійних природних чи демографічних проблем, таких як найпівнічніші малонаселені регіони, а також острівні, транскордонні та гірські регіони.

Рекомендується, що Європейська Комісія має систематично розглядати потреби найвіддаленіших регіонів і вплив її законодавчих пропозицій на ці регіони. Рада також наголошує на необхідності виміряти та оцінити специфічні потреби різних типів територій, а також вирішити проблему регіонів у пастці розвитку.

Нагадуючи про вирішальну роль політики згуртованості у подоланні недавніх криз, Рада ЄС вважає, що політика згуртованості повинна мати можливість адаптуватися до нових і непередбачуваних подій, зберігаючи при цьому свій довгостроковий трансформаційний характер і структурні цілі.

Європейську Комісію просять розробити варіанти, щоб краще допомогти регіонам давати собі раду з різними новими проблемами, серед яких демографічні тенденції, міграція, зелений і цифровий перехід, а також в подальшому спрямовувати інвестиції на реформи, що сприяють зростанню.

Рада також нагадує про важливість спільного управління та принципу партнерства для політики згуртованості, а також про забезпечення територіально-орієнтованого підходу в її розробці та програмуванні.

Рада заохочує зусилля щодо подальшого спрощення управління політикою згуртованості, гарантуючи при цьому високі стандарти запобігання та боротьби з шахрайством і корупцією.

Європейську Комісію також просять додатково забезпечити взаємодоповнюваність між політикою згуртованості та іншими відповідними європейськими політиками та ініціативами на етапі їх розробки та сприяти оперативній координації між програмами підтримки співпраці між регіонами.

   

ВИСНОВКИ РАДИ ЄС ЩОДО МАЙБУТНЬОГО ПОЛІТИКИ ЗГУРТОВАНОСТІ від 30.11.2023

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

(1) НАГАДУЄ свої висновки від червня 2022 року щодо Комунікації про 8-ий Звіт про згуртованість «Згуртованість у Європі до 2050 року», а також свої висновки від листопада 2022 року щодо політики згуртованості;

(2) ВІТАЄ те, що політика згуртованості була, з моменту її задуму, фундаментальною опорою процесу інтеграції в ЄС, що забезпечує конвергенцію між державами-членами та всередині них, покращує добробут і якість життя громадян, а також сприяє рівним правилам гри на єдиному ринку;

(3) НАГОЛОШУЄ, що політика згуртованості повинна залишатися ключовою опорою ЄС і, з цією метою, повинна залишатися його єдиною метою сприяння загальному гармонійному розвитку Союзу та посиленню його економічної, соціальної та територіальної згуртованості, одночасно зменшуючи диспропорції між рівнями розвитку різних регіонів і відсталість найменш розвинених регіонів; Серед відповідних регіонів особлива увага приділяється сільським територіям, територіям, які постраждали від промислового переходу, і регіонам, які страждають від серйозних і постійних природних чи демографічних проблем, таким як найпівнічніші регіони з дуже низькою щільністю населення та острівні, транскордонні та гірські регіони;

(4) НАГОЛОШУЄ, що політика згуртованості є політикою для всіх регіонів ЄС, але більш цілеспрямована, адаптована підтримка повинна бути забезпечена менш розвиненим регіонам, які продовжують стикатися зі структурними проблемами, посиленими численними асиметричними потрясіннями останніх криз, в той час як у них досі не вистачає базової інфраструктури та доступу до послуг;

(5) УСВІДОМЛЮЄ особливі характеристики найвіддаленіших регіонів, зокрема, їх структурну економічну та соціальну ситуацію, що погіршується через їх віддаленість, ізоляцію, невеликий розмір, складну топографію та клімат, природні небезпеки та економічну залежність, що посилює нові ризики та диспропорції, які потенційно вплинуть на територіальну згуртованість ЄС загалом. ЗАПРОШУЄ Комісію повною мірою використовувати можливості, надані статтею 349 Договору, і систематично інтегрувати вплив своїх майбутніх законодавчих пропозицій на найвіддаленіші регіони через відповідні конкретні і спеціальні критерій, та через відповідні оцінки (територіального) впливу;

(6) ОБІЗНАНА про регіони, які потерпають від серйозних і постійних природних або демографічних проблем, таких як найпівнічніші регіони з дуже низькою щільністю населення та острівні, транскордонні та гірські регіони, а також про потребу цих регіонів у конкретних заходах для вирішення таких проблем;

(7) ВИЗНАЄ, що, незважаючи на підтримку політики згуртованості, існує низка регіонів, які знаходяться у стані, який описується як пастка розвитку, або ризикують потрапити в одну з них, як зазначено у 8-му Звіті про згуртованість ЄС. Ці регіони характеризуються тривалими періодами повільного або негативного зростання з низьким зростанням продуктивності та низьким рівнем створення робочих місць. Крім того, деякі регіони стикаються з ризиком пасток розвитку для їх талантів, тобто комбінованим викликом скорочення робочої сили та нижчого рівня вищої освіти. ВВАЖАЄ, що політика згуртованості повинна підтримувати регіональні стратегії, щоб уникнути цих пасток;

(8) ЗАПРОШУЄ Комісію та держави-члени вивчити, як вимірювати та оцінювати специфічні потреби різних територій, щоб політика згуртованості після 2027 року краще відповідала потребам гармонійного розвитку;

(9) ВИЗНАЄ, що політика згуртованості є довгостроковою політикою, а не кризовим інструментом. НАГОЛОШУЄ на вирішальних і рішучих діях політики згуртованості у вирішенні недавніх криз у протидії їх негативним соціально-економічним наслідкам та уникненні загострення існуючої асиметрії. ВВАЖАЄ, що нормативно-правова база політики згуртованості повинна мати можливість адаптуватися до нових подій і непередбачуваних подій, нагадуючи при цьому про довгостроковий трансформаційний характер і структурні цілі політики згуртованості;

(10) НАГАДУЄ, що існує низка нових викликів, які впливають на економічну, соціальну та територіальну згуртованість і конвергенцію. До них належать демографічні тенденції, міграція, зміна клімату та її негативні наслідки, зв’язок, зелений та цифровий перехід, енергетична ізоляція, геополітична нестабільність на зовнішніх кордонах ЄС, зокрема на східних, або концентрація діяльності та населення у великих міських територіях, які необхідно вирішувати всеохоплюючим і справедливим способом, гарантуючи, що ніхто не залишиться осторонь. ПРОСИТЬ Комісію розробити варіанти в рамках прийдешніх дебатів щодо політики згуртованості 2027, щоб політика згуртованості забезпечувала кращу та більш цілеспрямовану підтримку регіонів для успішного вирішення цих викликів, особливо з огляду на зелений і цифровий перехід та різний рівень соціального-економічного розвитку;

(11) ВИЗНАЄ, що ув’язка реформ, які сприяють зростанню, зі стратегічними інвестиціями є рушійною силою для розвитку та стійкості не лише для кожної держави-члена, але й для всіх її регіонів, а також уроками, які можна використати для майбутнього політики згуртованості щодо того, як підтримувати реформи. ПРОСИТЬ Комісію розробити варіанти, в рамках майбутніх дебатів щодо політики згуртованості після 2027 року, щодо більш гнучкої, ефективної та цілеспрямованої політики згуртованості з чіткими пріоритетами та щодо подальшого посилення орієнтації інвестицій на результати, а також покращення зв’язку між політикою згуртованості та Європейським семестром;

(12) НАГАДУЄ, що спільне управління та принцип партнерства були невід’ємною частиною політики згуртованості, гарантуючи систему багаторівневого управління, яка зберігає баланс у прийнятті рішень між Комісією, державами-членами, регіонами та місцевими органами влади, водночас тісно залучаючи партнерів, таким чином створюючи відчуття причетності до програм і тенденцій розвитку, а також сприяючи приналежності до європейського проекту;

(13) НАГАДУЄ про важливість забезпечення територіально-орієнтованого підходу при розробці та програмуванні політики згуртованості;

(14) ЗАКЛИКАЄ ДО загального усвідомлення того, щоб всі політики та ініціативи Союзу не завдавали шкоди згуртованості. ЗАПРОШУЄ Комісію широко використовувати Оцінку територіального впливу під час підготовки законодавчих пропозицій з метою визначення територіального впливу на відповідні території і регіони;

(15) НАГОЛОШУЄ необхідність гарантувати, що програмування та реалізація політики згуртованості зосереджені на пріоритетах згуртованості Європейського Союзу, водночас гнучко реагуючи на реалії регіонів, беручи до уваги їхні територіальні особливості та вразливість;

(16) НАГОЛОШУЄ, що в управлінні політикою згуртованості існує низка адміністративних тягарів, які обмежують її ефективність, і ЗАКЛИКАЄ вивчення всіх можливих шляхів для спрощення, включаючи можливість розробки так званого принципу єдиного аудиту;

(17) ПІДКРЕСЛЮЄ важливість належного управління та розбудови спроможності на всіх рівнях у процесі конвергенції та ефективності політики згуртованості;

(18) ПІДТВЕРДЖУЄ, що зусилля щодо спрощення також повинні гарантувати високі стандарти для запобігання та боротьби з шахрайством і корупцією, і НАГОЛОШУЄ важливість захисту фінансових інтересів Союзу, беручи до уваги Регламент про загальний режим умов щодо захисту бюджету Союзу;

(19) НАГОЛОШУЄ на взаємодоповнюваності та синергії, які необхідно зміцнити між політикою згуртованості та іншими відповідними європейськими політиками та ініціативами на етапі їх розробки, щоб підвищити їх узгодженість та ефективність, а також зменшити адміністративний тягар для держав-членів, регіонів та бенефіціарів; і ПРОСИТЬ Комісію розглянути більш стратегічний підхід для забезпечення такої послідовності;

(20) БЕРЕ ДО УВАГИ, що Інструмент відновлення та стійкості було запроваджено як тимчасовий інструмент для обмеження наслідків пандемії COVID-19. ВИЗНАЄ важливість урахування результатів аудиту та оцінки Інструменту, щоб своєчасно винести уроки з його роботи;

(21) ПІДКРЕСЛЮЄ важливість і можливості транскордонного, транснаціонального, міжрегіонального та найвіддаленішого співробітництва для держав-членів та їхніх регіонів, а також НАГОЛОШУЄ, що взаємне співробітництво сприяє розвитку регіонів та інтеграції ЄС; ЗАПРОШУЄ Комісію сприяти оперативній координації Interreg та Інструменту сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва;

(22) ЗАПРОШУЄ Комісію продовжувати тісну співпрацю та обмін думками з державами-членами щодо ключових елементів політики згуртованості після 2027 року.

 

Підготовлено на основі матеріалів Європейської Комісії,

https://commission.europa.eu/index_en

 

Цей матеріал підготовлений ГО «Інститут громадянського суспільства» у рамках реалізації грантового проєкту «Підтримка формування ефективної регіональної політики в контексті євроінтеграції України та воєнних викликів», та став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цього матеріалу не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.