Згуртованість як запорука успіху на шляху до ЄС

У 1993 році Верховна Рада України проголосувала про постанову щодо наміру розбудовувати співробітництво з Європейським Союзом. Це був початок довгого і тернистого шляху до Європейської родини. Формат політичної асоціації та економічної інтеграції стартував у 2014 році, коли було підписано Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Ця угода надала поштовх до наближення українського законодавства до Європейських стандартів.

Пройшло п’ять років, як Україна виборола своє право на європейське майбутнє на Революції Гідності, і прагнення стати членом ЄС було закріплено в Конституції України. Вже в червні 2023 року, через рік повномасштабного вторгнення  російської федерації, Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС. Підготовка до членства в Європейському союзі передбачає масштабну трансформацію країни, а саме наближення рівня життя, добробуту, правового захисту, і головне  основних принципів функціонування європейської спільноти.

Стаття 174 Договору про функціонування Європейського Союзу розкриває чи не основний критерій успішності розвитку спільноти: «З метою сприяння загальному гармонійному розвиткові Союз розробляє та провадить дії, що ведуть до зміцнення його економічної, соціальної та територіальної згуртованості. Зокрема, Союз спрямовує свою діяльність на зменшення диспропорцій між рівнями розвитку різних регіонів та відсталих регіонів, що перебувають у найменш сприятливих умовах. Серед зазначених регіонів особливу увагу слід приділяти сільській місцевості, територіям під впливом промислової трансформації, регіонам, що страждають від суворих та постійних природних або демографічних вад, таким як регіони крайньої півночі з дуже низькою щільністю населення, а також острівним, прикордонним та гірським районам».

З моменту підписання зазначеного Договору (перша редакція датується 25-тим березням 1957 року) до сьогодні, поняття “Згуртованість” (cohesion) фактично стало еталоном у сфері державної політики щодо сприяння економічному та соціальному розвитку різних країн та регіонів. Поняття, що перетворювалося і продовжує по наш час перетворюватися з філософських та соціальних праць поступово і щодалі впевнено трансформується в категорію громадських дій, перетворюючись на соціальну  мету, та як засіб державної політики.

Законом України “Про засади державної регіональної політики” в статті 3 визначено Принципи державної регіональної політики. В статті 3 зазначається, що державна регіональна політика реалізується на основі таких принципів, як “згуртованості – забезпечення просторової, політичної, економічної, соціальної, гуманітарної єдності України”. А напрямки державної регіональної політики, викладені в статті 6 вказують спрямування на “формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах”.

В Постанові Кабінеті Міністрів України №695 “Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки” зазначено, що “Стратегічною метою державної регіональної політики до 2027 року є розвиток та єдність, орієнтовані на людину – гідне життя в згуртованій, децентралізованій, конкурентоспроможній і демократичній Україні, забезпечення ефективного використання внутрішнього потенціалу територій та їх спеціалізації для досягнення сталого розвитку країни, що створює умови для підвищення рівня добробуту та доходів громадян під час досягнення згуртованості в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному та просторовому вимірах.” Досягнення стратегічної мети державної регіональної політики Постановою передбачається на основі “Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах.” Серед оперативних цілей та основних завдань, що забезпечують досягнення стратегічних цілей в Постанові визначено “Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах”.

Однак, проаналізувавши щонайменше півтора десятки чинних Стратегій розвитку місцевих рад та восьми Стратегій розвитку регіонів приходимо до невтішних висновків, що навіть саме поняття “згуртованість” є або відсутнім взагалі, або вживається побічно, без подальшого розкриття у реальних планах реалізації зазначених стратегій. Нажаль, серед Стратегій, що попали в наш огляд є і регіональні стратегії з містами мільйонниками, які не врахували надзвичайно важливий чинник успіху в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах – згуртованість.

Натомість, серед інших варто відзначити Стратегію розвитку Черкаської області. У документі приділяється важлива роль “посиленню регіональної згуртованості та взаємодії” та людям – “професійним, адаптивним та згуртованим”, що є стратегічною ціллю успіху розвитку області.

Від моменту підготовки проєктів, громадських обговорень (якщо такі реально відбувались) та подальших затверджень пройшло не так багато часу. Але з лютого 2022 року в Україні йде повномасштабна війна, розв’язана російською федерацією. За цей відносно короткий період наша країна значно змінилась. Суспільство помітно “подорослішало”, стало значто згуртованішим і об’єднаним спільною метою. Короткострокові та й багато довгострокових цілей вимушено чи природно так чи інакше зазнають числених трансформацій. Тож ймовірно прийшов час переосмислити та переробити вже прийняті регіональні (обласні) Стратегії розвитку та Стратегії розвитку громад, залучити для цього  фахових експертів з питань регіонального розвитку та місцевого самоврядування,  При цьому варто враховувати і перевірений часом досвід кількох десятиліть “Договору про функціонування Європейського Союзу”,  де основою успіху розвитку спільноти є “дії, що ведуть до зміцнення його економічної, соціальної та територіальної згуртованості”.

Адже ми точно розуміємо, що кожен регіон і навіть кожна громада не є гомогенними утвореннями , в межах їх територій є більш розвинені і спроможні поселення і є такі, де розвиток ніби зупинився. Є центральне поселення громади і є периферія , є сучасні школи з якісною освітою, а є занедбані і не перспективні. Вирівнювання диспропорцій, створення єдиного простору громади та регіону – є завданням, яке потрібно вирішувати уже сьогодні в рамках своєї місцевої політики згуртованості.

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Розробка рекомендацій щодо формування ефективних місцевих політик через  вимірювання згуртованості громад», який реалізується ГО «Інститут громадянського суспільства» за підтримки Міжнародного Фонду Відродження.