Навіщо і як підвищувати рейтинги України в світі? (продовження)

ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ
Продовжуючи розмову про конкурентоспроможність держав, їх економік, роль і місце рейтингів держав у забезпеченні конкурентоспроможності ми завжди повертаємось до економіки, адже саме економічні складові в основному визначають не тільки рейтинг держави, але й створюють можливості для якісного та безпечного життя її громадян.
 
Економічна потуга держави в свою чергу дуже сильно залежить від розвитку бізнесу, впливу держави на бізнес, монополізацію ринків, тощо.
Як показують дослідження різноманітних впливових організацій, типу Світового банку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародного економічного форуму і т.п., рейтинги конкурентоспроможності держав напряму корелюються з такими показниками , які охоплюються поняттям «ведення бізнесу».
Що це за показники і чому вони важливі для оцінки?
Серед десятків чи сотень параметрів, які можна взяти до оцінки, обрано лише десять, які створюють найбільший вплив на економічне середовище і які досить просто порівняти для різних економік[1]:

• 1 відкриття бізнесу;
• 2 одержання дозволів на будівництво;
• 3 наймання працівників;
• 4 реєстрація майна;
• 5 одержання кредитів;
• 6 захист інвесторів;
• 7 сплата податків;
• 8 міжнародна торгівля;
• 9 забезпечення виконання контрактів;
• 10 закриття бізнесу.

Кожен з цих параметрів містить критерії оцінки: наприклад до «відкриття бізнесу» головними критеріями є вартість, кількість процедур та витрати часу на проведення цих процедур. При цьому вартість для коректного порівняння для різних країн обчислюється не в абсолютних величинах, а у відсотках до душового валового національного продукту, обрахованого в доларах США відповідно до купівельної спроможності національних валют.
Таким чином, держава, розуміючи складові кожного параметру може не тільки зробити висновки щодо ситуації у власній економіці з точки зору ведення бізнесу, але й здійснити необхідні кроки, аби цю ситуацію поправити.
Аналізуючи показники ведення бізнесу можна зробити дуже важливі стратегічні висновки:

• 1) чим менші бар’єри для відкриття легального бізнесу, тим менша частка тіньової( не формальної) економіки;
• 2) чим менші витрати на початок відкриття бізнесу, тим більше можливості само зайнятості людей, чим простіші та необтяжливі процедури, тим менша корупція;
• 3) чим більш просте ведення бізнесу, тим кращі умови для працевлаштування людей, у тому числі з низькою кваліфікацією.

Як різні країни реагують на оприлюднення звітів щодо «ведення бізнесу»?
Як показує практика, існує два види реагування офіційної влади на різноманітні звіти та рейтинги : перший – дискутувати щодо об’єктивності, за ангажованості, непрофесійності, необ’єктивності і т.п звітів; другий – осмислити, віднайти насправді проблемні питання , що призводять до низьких рейтингів чи погіршення загального економічного стану в державі і здійснити необхідні кроки для вирішення цих проблем, тобто провести певні реформи у певних сферах.
Цікавою тут виглядає міжнародний досвід. Якщо до 2006 року більшість реформ для поліпшення умов ведення бізнесу проводилось у країнах з високим та вище середнього рівнем доходу, то уже з 2006 року ця тенденція змінилась і тепер лідерами з проведення реформ стають країни з низьким і нижче середнього рівнем доходу.
Найбільш яскравим прикладом тут є невелика африканська країна Руанда, яка донедавна була одним із аутсайдерів розвитку, яка не могла ніяк оправитись від внутрішніх потрясінь останнього часу.
Але у 2008-09 роках Руанда здійснила реформи у семи з десяти сфер, що визначають рейтинг[2] «ведення бізнесу» і зайняла лідируючу позицію серед країн-реформаторів.
Так для реєстрації компанії потрібно здійснити лише 2 процедури за 3 дні, тоді як до 2008 року було потрібно 8 процедур та 14 днів. Також покращились і низка інших параметрів: від оформлення вантажів на кордонах, до захисту прав акціонерів, у тому числі міноритарних.
А що Україна?
На жаль позиція України у всіх цих звітах виглядає дуже провальною. Так у рейтингу за простотою ведення бізнесу, Україна за 2009 рік займає 146[3] місце в компанії таких держав, як Кабо Верде – 147 місце та Узбекистан – 145 місце.
Правда Україна попала в список країн, які в 2008-09 роках провели реформи, які полегшують відкриття бізнесу(зменшення переліку для ліцензування), тобто по одному із десяти параметрів, які оцінюються. Це за прогнозами аналітиків дасть змогу в 2010 році піднятись на почесне 142 місце в рейтингу.
Що стосується індексу глобальної конкурентоспроможності, то Україна за цим показником зайняла за 2008-09 рік 72[4] місце(Філіпіни – 71, Марокко – 73), поліпшивши свій показник з 2007-08 року на 1 пункт. Хоча за цей час така країна, як Гамбія змогла поліпшити свій рейтинг майже на 20 пунктів.
Така ситуація з одного боку виглядає дуже дивною, адже Україна все таки має значно кращі можливості для розвитку, ніж наші сусіди по рейтингу, проте з іншого боку, реальні реформи в Україні протягом останніх 5 років не здійснюються і не можуть здійснюватись через перманентний параліч парламенту та внутрішньо інституційні конфлікти між різними державними органами та політичними силами.
12.01.10
Далі буде.

---

[1] Звіт «Ведення бізнесу», 2009 рік.
[2] Джерело – Звіт «ведення бізнесу»,2009 р.
[3] Там же
[4] Джерело – Звіт про конкурентоспроможність України 2009. ФЕУ.