Холодний Яр – 2010

Черкащина, як фактичне осердя українського козацтва протягом декількох століть, має ще такий феномен, як Холодний Яр – досить невелику, але дуже гарну територію, помережену ярами, озерами, лісами.

Тут ростуть неймовірно смачні яблука та сливи, тут знаходиться один з найдавніших дубів України – дуб Залізняка.
Саме тут неодноразово самоорганізовувались місцеві козаки для відсічі зовнішнім завойовникам.
Якщо про Коліївщину знають багато, то про Холодноярщину 1919-24 років дуже мало.
Події періоду боротьби холодноярців з російсько-більшовицькими окупантами на початку 20-тих років 20-го століття ще потребують додаткового вивчення та осмислення.
Попри те, саме в центрі Холодноярського краю 27-29 серпня зібралась група різних за віком, уподобаннями та політичними орієнтирами людей, аби обговорити , яким чином в умовах тотальної «профанації» влади, її відірваності від інтересів простих українців, самоорганізовуватись, аби створювати у своїх громадах безпечне та комфортне життя, не залежно від того, який новий виборчий закон придумає влада.
Перед учасниками виступали відомі історики, письменники, політологи, юристи. Спеціалісти з місцевого самоврядування та публічної адміністрації, але головними були активісти з різних українських регіонів, які уже довели на практиці, що самоорганізація можлива і може бути досить успішною.
При чому не залежно від того у якій сфері само організовуються люди – від кредитного товариства до федерації українського бойового мистецтва, від любителів книг до товариства власників багато квартирного будинку чи «села без сільради».
Учасники навчального табору отримали не тільки теорію та практику самоорганізації, а й обговорили тактику розгортання горизонтальних зв’язків само організованих груп в різних регіонах України, отримали різноманітну історичну та методичну літературу, у тому числі і від Інституту громадянського суспільства.
Холодний Яр не багатий регіон. Не зважаючи на мальовничу природу, тут не має серйозного виробництва, не має платників податку, відтак відсутність місць праці та соціальної інфраструктури веде до скорочення населення у селах. Така ситуація характерна і для більшості інших «периферійних»(віддалених від міст) сільських районів в різних областях України.
Але у Холодному Яру видається можна зреалізувати проект самоорганізації, який би дав змогу використати у місцевих інтересах його історичну минувшину, прекрасну екологію, гарний клімат для плодових дерев.
Тут так і проситься створення асоціації органів самоврядування Холодноярщини, які б дали змогу прийняти для всього мікрорегіону спільні правила забудови, використання земельних ресурсів, визначення пріоритетів розвитку та підтримки створення різного роду обслуговуючих кооперативів, що б використали місцеві ресурси яблук, слив, молока. Вся ця територія могла б виглядати справді «козацькою» – від шинків, до одягу людей, які там проживають і стати центром етнічного, козацького, бунтарського туризму.
Ідей тут може бути дуже багато і головне їх можна реалізувати, якщо до цього докласти певні зусилля місцевих нащадків тих козаків, яких в середині 20-тих знищили більшовицькі окупанти.
А. Ткачук, 31.08.10