Аналізуємо та обговорюємо проєкт оновленої Державної стратегії регіонального розвитку на період 2021-2027 рр.
Дата: 26.12.2023
А. Ткачук, Ю. Третяк
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України оприлюднило для громадського обговорення проект оновленої Державної стратегії регіонального розвитку 2027.
Консультанти з регіонального розвитку підготували детальний аналіз зазначеного проєкту Стратегії та пропозиції стосовно його удосконалення, які ми пропонуємо вашій увазі.
Частина 1. Виклики
Чому важливо чітко ідентифікувати виклики, які постали перед Україною через війну?
Певну відповідь на це питання можна побачити у проєкті оновленої ДСРР 2027, де на самому початку зазначається: «Політика регіонального розвитку до 2027 року ґрунтується на врахуванні під час стратегічного планування ключових викликів…»
Це дуже важливий припис для розуміння логіки оновлення Стратегії: виклики – проблеми – мета Стратегії – стратегічні цілі, що спрямовані на досягнення мети – оперативні цілі, через які розкривається досягнення стратегічних цілей – завдання, які випливають із оперативних цілей, мають зрозумілий зміст, що дозволяє визначити результати та індикатори успішності виконання завдання.
Отже, повна і всебічна ідентифікація основних викликів дуже важлива для всієї логіки побудови Стратегії, можливостей її реалізації та подальшого моніторингу й оцінки результатів.
Про виклики далі у проекті Стратегії є таке пояснення: «було визначено вісім актуальних викликів розвитку країни, що потребують вирішення, в тому числі, в рамках державної регіональної політики до закінчення планового періоду».
Тут варто зауважити, що чинна Стратегія оперувала певним переліком викликів, які не втратили свою актуальність через війну чи через не реалізацію Стратегії, і за логікою оновлення Стратегії варто було б припустити, що буде проаналізовано нинішню ситуацію з викликами і їх перелік буде уточненим/розширеним, а не ідентифіковано новий перелік. Для порівняння викликів, які є у чинній Стратегії та тих, які визначені у проекті оновлення ми підготували таку таблицю.
Таблиця 1. Порівняння викликів у чинній ДСРР 2027 та у проєкті її оновлення
| Чинна ДСРР | Проєкт оновлення | Коментар |
| Збройна агресія Російської Федерації проти України та тимчасова окупація частини її території
|
Тимчасова окупація територій та втрата інституційної спроможності влади на місцевому рівні внаслідок збройної агресії рф
|
Нова редакція виклику є досить контраверсійним. Неприроднім є поєднання ключового виклику – агресії та припущення, що відбулась «втрата інституційної спроможності влади на місцевому рівні» Адже виникає питання – це суб`єктивний висновок? Він стосується всіх територій? Чи окупованих? |
| Поглиблення демографічної кризи
|
Відсутній | Виклик, визначений у чинній ДСРР нікуди не зник, він лише ще більше поглибився. Тому ігнорування цього виклику виглядає дивним |
| Зміна клімату, погіршення екологічної ситуації
|
Екологічна шкода внаслідок бойових дій та тероризму рф, неможливість використання територій через мінування та забруднення
|
Формулювання нового виклику не враховує ключовий виклик загального характеру – зміна клімату. Екологічна шкода, та не можливість використання територій – це взагалі різні наслідки і їх поєднання у одному виклику навряд чи є доцільним |
| Погіршення якості людського капіталу
|
Втрата людського капіталу та прискорення депопуляції населення внаслідок вимушеної міграції, бойових дій, окупації та терористичних актів рф
|
Це формулювання виклику, який був у чинній стратегії викликає низку запитань: чи справді відбулась втрата людського капіталу, а прискорення депопуляції викликано «вимушеною міграцією, бойовими діями, окупацією…»? Взагалі причин депопуляції є багато, частина з них існувала і до початку агресії. А перерахування в одному рядку наслідків агресії – вимушена міграція з її причиною – бойовими діями та окупацією не є науково бездоганним.
|
| Непродуктивна економіка
|
Різкі просторові та структурні зміни в економіці, втрата експортного потенціалу регіонів | Виклик – непродуктивна економіка нікуди не зник, навпаки він поглибився через війну та руйнування найбільш сучасних виробництв у містах Сходу та Півдня України. Тому тут виглядає самодостатнім новий виклик – різкі просторові та структурні зміни в економіці |
| Невідповідність інфраструктури сучасним потребам людини та економіки, недосконалість системи національної стійкості та захисту об’єктів критичної інфраструктури
|
Значні руйнування та невідповідність інфраструктури актуальним потребам та безпековим викликам
|
Значні руйнуванні інфраструктури та невідповідність інфраструктури потребам, це зовсім різні виклики, вирішення яких потребує різних підходів. Тому до виклику у чинній Стратегії, варто додати новий – Значне руйнування інфраструктури. |
| Слабкість публічних інституцій
|
Неготовність системи управління регіональним розвитком до процедур та кращих практик ЄС
|
Слабкість публічних інституцій як таких і не готовність управління РР до процедур «та кращих практик» це зовсім різні речі. Тим паче, що кращі практики ЄС не є нормативно закріпленими і вони в різних країнах різні. |
| Збільшення кількості територій, які потребують державної підтримки
|
Взагалі це формулювання не є викликом, це суб`єктивна оцінка. У різні часи в залежності від наявності ресурсів кількість територій, яким держава надає підтримку, є різною. | |
| Втрата транзитного потенціалу та вимушена переорієнтація транспортно-логістичних потоків | Викликом тут є дійсно втрата транзитного потенціалу, а переорієнтація транспортно-логістичних потоків – це вже наслідок. Тому не потребує відображення тут, як виклик. |
Як видно із цієї таблиці 1, виклики, які є в чинній Стратегії та у проєкті не в повній мірі відповідають реаліям, тому, на наш погляд, варто викласти перелік викликів у дещо іншій редакції, яка б враховувала найбільш значні довоєнні і воєнні виклики. Адже правильна ідентифікація викликів дуже важлива для підготовки заходів, які відповідають на ці виклики та проблеми, що створюються ними.
Таблиця 2. Пропозиція переліку викладів для проекту оновленої ДСРР 2027 від Інституту громадянського суспільства.
| Збройна агресія Російської Федерації проти України | Це ключовий виклик загального характеру, який провокує посилення та появу інших викликів, він має враховуватися наскрізно |
| Тимчасова окупація частини території України
|
Частина суверенної території України є окупованою, що безпосередньо впливає на різні аспекти державного та суспільного життя |
| Значна кількість територій, що втратила спроможність до розвитку через агресію та безпекові загрози | Території вздовж україно-російського/білоруського кордонів та вздовж лінії фронту вилучені з економічного розвитку та системи розселення |
| Поглиблення демографічної кризи
|
Це був найбільший довоєнний виклик, війна його посилила скороченням народжуваності, смертністю чоловіків на фронті, еміграцією |
| Різке скорочення населення в регіонах та громадах
|
Новий, воєнний виклик – знелюднення північних, а особливо південних територій вздовж лінії фронту, що особливо сильно впливатиме на відновлення та розвиток територіальних громад у таких територіях |
| Зміна клімату, погіршення екологічної ситуації
|
Довоєнний виклик довготривалого характеру, який посилюється руйнуванням природних екосистем через бойові дії |
| Значні площі замінованих та забруднених війною територій
|
Новий виклик, що стримує відновлення агровиробництва та повернення людей на звільнені території |
| Погіршення якості людського капіталу
|
Довоєнний виклик, посилений ковідом та війною. Зниження якості освіти нових працівників, виїзд багатьох спеціалістів за межі України |
| Непродуктивна економіка
|
Довоєнний виклик, який війна також посилила через руйнування великих високотехнологічних підприємств |
| Падіння економіки та деіндустріалізація міст і регіонів
|
Падіння ВВП склало понад третину, відбулося руйнування традиційних індустрій, які визначали економічну спеціалізацію великих міст і цілих регіонів |
| Значні руйнування інфраструктури, її невідповідність сучасним потребам людини, економіки, вимогам безпеки
|
Довоєнним викликом була невідповідність інфраструктури сучасним потребам, тепер цей виклик поглибився через руйнування значної кількості інфраструктурних об’єктів та мереж |
| Слабкість публічних інституцій | Довоєнний виклик – не завершення становлення професійної держслужби, професіоналізації ОМС – посилився значним відтоком кадрів з державної служби та служби в МС, руйнуванням управління в окупованих територіях, складністю з відновленням управління в деокупованих територіях |
| Втрата транзитного потенціалу, експортних можливостей при скороченні внутрішнього ринку
|
Через закриття північного, східного кордонів, блокаду портів Чорного моря Україна та її регіони втратили транзитний потенціал, можливості для експорту продукції, що особливо погіршує ситуацію через скорочення внутрішнього ринку |
Проміжний висновок:
На наш погляд, уточнення переліку та змісту викликів, які викладені у таблиці 2. може бути позитивним чинником для оновлення Стратегії уцілому, оскільки дозволяє більш системно визначитись із стратегічними, а особливо з оперативними цілями і завданнями, які мають бути визначені оновленою Стратегією для нових умов, що виникли через такі виклики.
