Енергопостачання у громадах, де є СЕС. Як зменшити кількість відключень електроенергії?

Через знищення більшості генеруючих потужностей теплових та гідроелектростанцій, руйнування мереж передачі енергії українські територіальні громади, а відтак їх жителі потерпають від постійних відключень електроенергії, що тягне за собою обмеження водопостачання, а на зиму загрожує і проблемами з теплопостачанням.

Звичайно, для великих міст із значним електроспоживанням, вирішення цієї проблеми є вкрай складним та ресурснозатратним процесом, що потребує включення всіх сил держави. Натомість у менших, передусім сільських громадах, та громадах навколо невеликих міст і селищ напевне є більш швидкі і більш економні шляхи використання сонячних електростанцій, які розміщені в межах території таких громад.

Малюнок 1. Розміщення СЕС по регіонах України (https://ua-energy.org/uk/posts/tryfonivska-ses-foto-dtek)

Потужність СЕС є дуже різною, від 30 квт до сотень Мвт. На жаль найбільші СЕС були розташовані на півдні та південному сході і тому або окуповані або дуже пошкоджені. Проте в центральних та західних регіонах таких робочих станцій є досить багато. І в принципі вони б могли значною мірою покрити потреби місцевих територіальних громад у електроенергії. При споживанні енергії в 5-9 Мвт, у деяких громадах існують СЕС та інша альтернативна генерація на 20 – 50 Мвт. Тому теоретично ця місцева генерація може повністю забезпечити місцеві потреби у електроенергії.

Але такого не відбувається по причині відключення енергомереж для збалансування споживання, в при такому відключенні СЕС вилучаються із генерації, що очевидно лише погіршує баланс всередині енергосистеми.

Напевне ця проблема може бути вирішеною. Звичайно для її вирішення нема простого рішення – не вимикати СЕС. Потрібно вирішити низку технічних питань – яким чином має підтримуватись генерація СЕС в умовах вимкнення централізованого енергопостачання; як має бути технічно відділено мережі у які зливається електроенергія СЕС, коли відключається централізоване енергопостачання; яким чином мають бути встановлені договірні відносини між СЕС і споживачами – прямо, чи через існуючі юридичні особи – постачальники; якою має бути визначено вартість електрики від СЕС і як має обліковуватись її споживання. При цьому мають бути прораховані і політично – психологічні ризики – адже не можна допустити соціальної напруги, коли в одних громадах буде більш тривале енергопостачання ніж у інших.

Попри це варіант використання повноцінної енергогенерації СЕС в умовах відключень централізованого енергопостачання має бути пропрацьованим і або вирішеним, або відхиленим за наявністю переконливих аргументів у його недоцільності.

Не знаю, можливо уже в уряді чи у міністерстві створено спеціальну робочу групу, яка опрацьовує це питання, якщо ж ні, то це варто зробити, адже розумна, не хаотична децентралізація нашої енергетики має посилювати нашу стійкість у війні з жорстоким російським агресором.