Слідкуйте за новинами

Про місто і село

Дата: 21.08.2018

Про місто і село

В інформаційному просторі часто можна почути дві тези, які здається неможливо поєднати:

Майбутнє за містами! Саме міста продукують найбільше валового продукту. Тут житиме абсолютна більшість населення світу і України.

Село колиска нації! Збережемо село – збережемо Україну!

Прихильники цих двох тез по-своєму праві. Дійсно, в усьому світі протягом останнього сторіччя урбанізація зростає шаленими темпами. Більшість найрозвинутіших країн є високо урбанізованими, навіть країни Африки та Азії зараз урбанізовуються дуже швидкими темпами. Правда міста Європи, Африки чи Азії суттєво відрізняються, так само відрізняються і села цих континентів.

Україна є помірно урбанізованою країною. Близько 68% українського населення – це жителі міст. Різні українські регіони є урбанізованими по-різному. Від високо урбанізованих регіонів центральної та східної України, до слабо урбанізованих регіонів заходу та півночі. Проте в усіх регіонах все таки більшість валового регіонального продукту створюється у містах. Тут знаходяться не тільки найбільш успішні підприємства регіону, але й найкращі школи, заклади культури, охорони здоров’я.

Поряд з цим в сільських територіях занепадають школи через різке скорочення кількості дітей шкільного віку, відсутність кваліфікованих педагогів, досить слабку навчальну базу. До загальносвітової тенденції зростання урбанізації в українських реаліях додається різка зміна економічних відносин в сільських територіях – розпад колгоспів з великою кількістю робочих місць, розпаювання земель і заміна колгоспів великими агрохолдингами з високотоварним зерновим виробництвом і мінімальною кількістю робочих місць. Втрата звичних умов життя сільських жителів призвела до психологічних травм, депресії місцевого населення, прискорення міграції у міста, скорочення тривалості життя, зниження народжуваності.

Різні спроби держави в сприянні розвитку сільських територій нічим позитивним не завершились.

З 2015 року в Україні реально стартувала децентралізація, завдяки якій в сільських територіях почали утворюватись об’єднані територіальні громади (ОТГ), які отримали значно більші фінансові можливості для створення більш комфортного середовища для проживання в селах чи селищах, що увійшли до складу таких громад.

Моніторинг діяльності ОТГ, створених в 2015 році показує, що найбільш успішними стали ті громади, що створювались навколо міст чи селищ, які є досить великими (10-13 тисяч населення) та охоплюють територію близько 300 квадратних кілометрів.

І це цілком логічно, адже місто чи селище є реальним каталізатором економічного розвитку території, а нові фінансові можливості, які отримала ОТГ, у тому числі субвенції на розвиток інфраструктури дали змогу суттєво покращити інфраструктуру в селах, які увійшли до ОТГ. Сотні українських сіл вперше за свою історію отримали водогони, освітлення вулиць, утеплення дитячих садків, ремонти шкіл, де кількість учнів достатня для існування школи.

Попри це, говорити про якийсь стійкий тренд до відновлення сільських територій, як територій комфортного проживання людини ще зарано. І причина тут не тільки у агрохолдингах, що розвивають в основному зернове господарство, чи у самих селянах, які не можуть розпочати власне підприємництво у нішових виробництвах і навіть не у тому, що досі більшість сільських територіальних громад так і не зробили кроків до створення ОТГ.

На жаль, без поширення позитивного впливу міст на розвиток сільських територій, без включення сільських територій у мережі із містами та містечками, говорити про певне глобальне покращення ситуації в селах є марною справою.

Чому сьогодні стає можливим те, що було неможливим раніше? Тому, що розвиток технологій, перехід в еру інформаційного суспільства вирівнює можливості великих і малих міст. Адже нові технології дають змогу замінювати величезні заводи мережами малих виробництв, вертикально інтегровані компанії горизонтальними мережами самостійних компаній. Сьогоднішні міста, які розвивались шляхом ущільнення забудови, розміщення різних виробництв серед житлових кварталів виявляються не такими комфортними для нинішніх працівників ІТ-індустрії, креативної економіки, економіки культури…, а затиснені простори міст не дають змоги розширювати зелені зони, які стають вкрай необхідними в умовах глобальних кліматичних змін. Сьогодні літня температура у місті на 3-4 градуси вища ніж за кілька кілометрів від міста у сільських територіях. А це не тільки комфорт, а й мінімізація витрат на охолодження квартир, офісів, виробництв…

Аби поширити ці тренди на території поза містами, потрібна певна інфраструктура – дороги, Інтернет, інфраструктура послуг, поліпшення кваліфікації та можливості для постійної освіти людини впродовж життя.

Тому зараз для Європи та й Північної Америки характерним є створення навколо великих міст поясів добросусідства, де великі міста співпрацюють з навколишніми малими містами та сільськими територіями.

Для України започаткування співробітництва міст та навколишніх територій є також надзвичайно важливим. Причому це важливо навіть тоді, коли навколо міста уже створено ОТГ.

Адже у будь-якому випадку співробітництво міста та навколишніх територіальних громад є вигідним для обох сторін, але в першу чергу найбільш серйозний позитивний вплив буде на сільські території, адже саме вони отримають доступ до міських ресурсів, технологій, зв’язку, транспорту…

На жаль, поки що ми не бачимо активних кроків у налагоджуванні співпраці міст та сусідніх сільських територіальних громад, але ж законодавчі можливості для цього в Україні уже створено. Український закон «Про співробітництво територіальних громад» визначає правове регулювання різних форм співробітництва від найпростіших – якогось разового проекту, до найбільш комплексних – формування спільних органів управління!

Інститут громадянського суспільства уже декілька років здійснює різні кроки для започаткування співробітництва великих міст і навколишніх територіальних громад. Нами було проведено велике дослідження у сфері міських агломерацій в Україні, здійснено підготовку змін до Закону «Про співробітництво територіальних громад» в частині такої форми співробітництва як агломерації.

Тепер настала пора більш комплексної системної роботи для просування ідеї співробітництва міст та сільських територіальних громад в інтересах міських та сільських жителів, створення добросусідства, формування можливостей для поширення позитивного впливу міст на розвиток сільських територій, забезпечивши при цьому збереження місцевих ідентичностей, не руйнування, а адаптацію їх до нових умов життя у світі, що швидко змінюється.

Матеріал підготовлено в межах проекту «Партнерство між міськими та сільськими територіальними громадами як ефективний інструмент місцевого економічного розвитку» за підтримки Програми «U-LEAD з Європою».

А. Ткачук

20.08.18