Про опитування щодо сільських проблем і певні висновки

12-13 січня 2024 року на фейсбук сторінці Анатолія Ткачука можна було взяти участь у невеликому опитуванні про село.

Ідея такого опитування появилась в результаті періодичних коментарів до дописів, де люди показують свою успішність в сільських територіях. Ключовими ідеями таких коментарів є зневіра у майбутньому та уособлення села з безвихіддю, тяжкою працею і купою різних негараздів.

За 48 годин доступності анкети для опитування, відгукнулись 2071 особа. Це дуже хороший показник активності.

1. Різні категорії населення, представлені у фейсбуці, цікавляться сільською тематикою.

За віком респонденти розподілились таким чином: приблизно половина мають вік 25-45 років, 40% – 45-60, до 25 років та понад 65 років – приблизно біля 5% кожної вікової категорії.

Малюнок 1. Віковий портрет респондентів.

Фактично, якщо розглянути статево-вікову піраміду населення України за 2021 рік, такий віковий розподіл респондентів суттєво відрізняється від реальної ситуації в Україні. Станом на 2021 рік в Україні до вікової категорії 15-25 років належало 10% населення; 25-45 – 30,6%, 45-65 – 27,5%, понад 65 – 17,4%.

Це опитування  не є соціологічним дослідженням. Головною метою такого опитування стало з`ясування загальних підходів користувачів ФБ щодо сільських проблем та перевірка реальності проведення таких ФБ опитувань.

Робочою гіпотезою при підготовці опитування було припущення, що у ФБ сегменті представлені більш активні люди і опитуванн у цьому сегменті може показати домінуючі тенденції серед тих категорій населення, які можуть впливати на зміни.

Віковий портрет ФБ сегмента показує, що найменш представленими є вікові групи до 25 років і понад 65 років.

Активність користувачів ФБ щодо опитування свідчить , що робоча гіпотеза про більш проактивний характер користувачів ФБ щодо пошуку шляхів вирішення певних проблем загалом є досить вірною.

При цьому можна стверджувати, що результати опитування спростовують певні міфи, які присутні у інформаційному середовищі

2. Міф 1. Сільське населення не користується інтернетом.

Насправді  виявляється , що це не так.

Опитування руйнує міф про те, що сільське населення слабо орієнтується серед інтернет ресурсів, адже 44% тих, хто взяли участь в опитуванні народились та живуть у селі. Це вище частки сільського населення у населенні України. Цей показник свідчить, що в українських селах є досить хороший доступ до інтернету і що значна кількість сільського дорослого населення – працездатного віку користується такою соціальною мережею, як ФБ.

3. Міф 2. Міське життя перетравлює сільських жителів, які вирвались з села і вони не хочуть з ним мати нічого спільного.

Абсолютна більшість тих, хто взяли участь у опитування мають прямі чи опосередковані зв`язки із селом. Більшість нині міського населення має сільське походження і не цурається цього.

Малюнок 2. Пов`язаність із селом

Як видно із малюнку 2 лише 119 відповідей – 5,7% – це люди, які є корінними міськими жителями і не пов`язані із сільськими територіями. Частина міських жителів(11,6%)  пов`язані з сільськими територіями через нерухоме майно у селі.

Переважна більшість(понад 70%)  тих, хто взяли участь у опитуванні тісно пов`язані з селом.

З малюнку 2 можна зробити припущення, що нині міські жителі переймаються сільськими проблемами і можуть сприяти їх вирішенню у різні способи, які можуть бути знайденими.

4. Міф 3. Село – це повна безнадійність та безперспективність.

 

Малюнок 3. З чим асоціюєтьсяя село

Як бачимо із малюнку 3 більшість відповідей щодо села асоційовується з позитивними моментами:

Тиша і спокій; українські традиції, можливість мати город; домашня їжа.  Місце без перспектив зібрало 398 голосів, або 19,2%. Це достатьно багато, але не настільки критично, як здається на основі загальноприйнятного уявлення.

Ще більш цікавим виглядає цей розподіл на основі оцінки відповідей сільських та міських жителів.

Малюнок 4. Асоціації сільських  жителів

Малюнок 5. Асоціації міських  жителів

Як видно із малюнків 4 та 5 сільські жителі дещо більше ніж міські жителі визначають село, як місце без перспектив, натомість  міські жителі значно більше вважають, що в селах процвітає бідність, бруд, алкоголізм – неприйнятні характеристики.

На жаль загалом майже 30% опитаних асоціюють село з негативними характеритиками. Це велика проблема, яка потребує вирішення.

Попри це найбільшою сільською перевагою і перші і другі вважають тишу і спокій у сільських територіях.

 

5. Працевлаштування та доступність до міста – і це не міф.

Малюнок 6. Що потрібно селу

Два ключових елементи для збереження села визначили респонденти опитування: зайнятість і доступність до міста. Напевне це цілком закономірно, хоча хороша доступність до міста може компенсувати низьку зайнятість у селі. Цікавим тут є два моменти: перший – якісне навчання дітей, визначається, як важливий елемент стримування сімей у селі, що є гарним сигналом орієнтування на освіту; другий – це мінімальний вплив таких елементів комфорту, як водопостачання та водовідведення. Можливо це результат звички, що в селі зручності мають бути за хлівом, а воду слід діставати з криниці, а можливо орієнтування на власну спроможність – якщо є зайнятість чи якісна освіта, комфорт собі зробимо самостійно? Також важливими елементами для проживання в сучасному селі відзначено наявність високшвидкісного інтернету та місць для дозвілля.

З відповідей на це питання можна зробити обережний прогноз, що найкращі умови для власного збереження на середньострокову перспективу мають села , які є недалеко від міст, мають до них доступність або мають хорошу зайнятість в селі за наявності якісної освіти для дітей.

6. На кого може розраховувати село у середньостроковій перспективі

Це було напевне найскладніше запитання: Які категорії міських жителів можуть ймовірно  переселитись у сільські поселення у найближчий період?

Малюнок 7. Хто може з міста переїхати в село

Дуже цікаві результати ми отримали у відповідь на запитання, які категорії містян можуть переїхати в село. Дві категорії – досить забезпечені пенсіонери (609 відповідей) та вихідці з села, які завершили кар`єру у місті (973 відповіді) є типовою ситуацію для сучасної Європи.  Так само, як і ті, хто можуть працювати дистанційно – (944 відповідей). Війна накладає свій відбиток і тому багато респондентів вважаються, що освним ресурсом для сіл можуть бути власне вимушені переселенці.

Цікаво, що тут відмінність між жителями міст і сіл є суттєвою. Значно менше жителів міст вважають, що вимушені переселенці можуть переселитись в село і водночас майже в двічі більше від сільських жителів, міські жителі схильніі вважати про переселення в село забезпечених пенсіонерів та самозайнятих осіб.

Малюнок 8. Які категорії громадян можуть переселитись в село(% відповідей)

І жителі міст і жителі сіл сприймають можливий переїзд у село такої категорії, як досить забезпечені пенсіонери. Напевне основними причинами тут є якраз тиша і спокій та дешевше життя.

Цікаво, що такий тренд сьогодні є реальним у Європі. Так у Швеції молодь скаржиться та те, що старші люди, своїми переїздами в село так підняли там вартість нерухомості, що молоді не можуть собі дозволити жити у селі.

Для нас це поки що виглядає дивно, але малюнок 7 показує, що очікування у нас уже сформовані.

 

Проміжний висновок:

Опитування показало, що загалом тенденції у сприйнятті села жителями сіл і міст досить схожі і це напевне тому, що абсолютна більшість опитаних пов`язані із селом.

Сприйняття села відбувається передусім через призму позитивних емоцій, а не проблем, хоча частка відповідей з негативними емоціями є досить значною.

Можливості переселення певних категорій міських жителів у село є досить ймовірними. Ключовими категоріями міських жителів, які можуть переселитись в село є забезпечені пенсіонери, самозайняті люди які можуть працювати дистанційно , а також вимушені переселенці.

Важливими індикаторами перспективного села є його доступність до міста, можливості працевлаштування та якісна шкільна освіта.

Опитування показало, що використання ФБ, як інструмента виявлення певних тенденцій у середовищі більш активних жителів громад може стати певним інструментом апробації окремих інструментів для підтримки сільського розвитку при підготовці проектів програм регіонального розвитку.

Оскільки Україна рухається до набуття членства у Європейському Союзі, варто пам`ятати, що сільським територіям ЄС приділяє значну увагу. Збереження та розвиток сільських територій є пріоритетом політики згуртованості та сільського розвитку.

Оскільки в Україні сільські території завжди були місцем відновлення української нації, а сільське господарство завжди витягувало інші складові економіки, підтримка людей у сільських територіях, розвиток сільських територій потребують ухвалення спеціальної національної програми.

Дякуємо усім тим, хто взяв участь у цьому опитуванні і сподіваємось, що при підготовці проекту такої національної програми підтримки розвитку сільських територій ми ще зможемо разом дослідити окремі питання, важливі для такої програми.

 

Анатолій Ткачук

21.01.2024