Що і як має змінюватися на регіональному та місцевому рівнях управління в зв’язку з набуттям Україною кандидатства до ЄС? Неформальні міркування.

Ми дуже тішились, що отримали статус країни-кандидата на вступ до ЄС. Тепер має розпочатись процес – власне здійснення перетворень в Україні аби ми поступово наближались не просто до статусу члена ЄС, а наші українці відчули себе повноцінними європейцями у своїй країні, отримали якість життя, рівень безпеки, рівень сервісів не гірший ніж у більшості країн-членів.

Це означає, що органи влади в Україні, політики, громадські лідери, пересічні українці мали б усвідомити, що ми маємо змінюватись, забувати постсовєтські безалаберні дії в залежності від наявності/відсутності доступу до публічних коштів, партійних впливів, наближеності до начальства, суддів, прокурорів і т.п., а переходити на певні правила та процедури, які властиві ЄС (не завжди вони є у кожній країні-члені, але як ідеологія – присутні всюди), мінімізовувати корупційні ризики, враховувати і прогнозувати ситуацію, мати лідерство.

Як на мене тут важливо усвідомити деякі світоглядні установки, які нам буде потрібно розвивати і у випадку наповнення їх реальним змістом, тобто жити і працювати на їх основі, ми матимеме не просто успіх – досягнення членства, ми збудуємо країну де хочеться жити і працювати.

1. Людина в центрі політик

Головна заповідь, яка має визначати політику на національному, регіональному, місцевому рівнях.

Не дорога, заради дороги, а дорога, яка скорочує доступ людині до отримання послуг, кращої роботи. Не встановлення камер відеонагляду для кабінету голови, а вибудовування системи безпеки у цілій громаді. Не егопроект чергового державного університету, а якісна вища освіта, яка забезпечує зайнятість та кар’єру випускників.

2. Мультирівневе врядування

Кожен рівень публічної влади – державна влада та місцеве самоврядування, має свої, притаманні саме йому, визначені повноваження, які він ефективно виконує, не перебирає повноваження інших. Кожен рівень врядування орієнтується на партнерські відносини, а не на конкуренцію чи протистояння. Вибори органів місцевого самоврядування є відкритими і вільними, формування органів виконавчої влади є прозорими і зрозумілими, державна служба – професійна, вільна від політичного впливу та вмотивована.

12 принципів доброго врядування від Ради Європи – реальний індикатор просування вперед у побудові ефективного мультирівневого врядування.

3. Ефективне публічне інвестування

Використання публічних коштів на всіх рівнях урядування має будуватись на основі розуміння, що «інвестиція – відкладене споживання сьогодні, заради зростання та збільшеного споживання у майбутньому»[1], а відтак публічне інвестування має бути максимально ефективним, створювати кращі умови життя для людини, розвитку громад і територій у середньостроковій перспективі, не спотворюючи конкуренте середовище, не створюючи нових диспропорцій у розвитку.

Рекомендації Ради ОЕСР щодо ефективного публічного інвестування на всіх рівнях врядування до якого приєдналась і Україна мають стати основою для органів місцевого самоврядування, обласних державних адміністрацій, міністерств та відомств – усіх, які оперують публічними коштами.

Ознайомитись з прогалинами публічного інвестування щодо рекомендацій ОСЕР можна за посиланням https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2021/10/b1.3.-public-investment-needs-assessment-report-final-ua.pdf

4. Згуртованість

Згуртованість країни, регіону, громади є запорукою їх стійкості. Це показала і війна, що триває в Україні. Тому планування розвитку, планування витрат публічних коштів має здійснюватись з урахуванням розуміння впливу на посилення згуртованості, а не створення додаткових напруженостей. Згуртованість тут розуміється і як вирівнювання диспропорцій, і як доступність, і як спільні цінності, і як ідентичність.

5. Сільський розвиток

Політика розвитку регіонів та громад має будуватись з урахуванням пріоритетності збереження сільських територій, розвитку сільської поселенської мережі, орієнтацією на зайнятість сільського населення у різних сферах місцевої економіки, не обов’язково пов’язаної з сільським господарством. Підтримка соціальної мобільності сільського населення, покращення інфраструктури, поширення позитивного впливу міст на сільські території.

6. Кліматична стійкість та низьковуглецева економіка

Всім зрозуміло уже, що клімат змінюється і ці зміни викликають природні катаклізми, збільшують витрати на компенсування їх впливів, зокрема через зростання потреби у кондиціонуванні повітря, охоложенні будинків, збільшення потреби у поливі с/г культур, міської зеленої інфраструктури. Тому нові підходи до адаптації проживання людини в нових кліматичних умовах, зміна підходів до планування міської/сільської забудови, організації спільного простору, утримання газонів і т.п. є фактором стійкості. Так само зменшення викидів СО2, обмеження використання палива, що має вуглецевий слід, використання місцевого палива з нульовим вуглецевим слідом, відновлювані джерела енергії. Повторне використання матеріалів, циркулярна економіка. Наявність планів та заходів протидії стихійним лихам, системи оповіщення, служби спасіння, навчання жителів.

7. Стратегічне планування

Розвиток громад і регіонів має відбуватись на основі системи планувальних документів, підготовка яких має вестись на умовах широкої інклюзії, вивченні потреб, врахування інтересів різних груп населення, різних рівнів управління. Кожен стратегічний документ має мати план/програму реалізації, яка складається із зрозумілих для реалізації проектів, індикаторів досягнення цілей, системи моніторингу, оцінки та контролю. Всі плани/програми мають мати визначені джерела фінансування.

8. Підзвітність

Відкритість до суспільства, дотримання правил конфлікту інтересів, мінімізація корупційних проявів, публічна звітність. Гендерна рівність, толерантність. Наявність комунікації між органами публічної влади та суспільством – проактивна позиція.

Загалом в цьому нічого принципово нового для України немає, крім одного – дотримання правил. Без дотримання правил, шанси на отримання європейських ресурсів для розвитку, як і шанси на вступ до ЄС є мінімальними.

А. Ткачук 14.07.2022

[1] На основі книги Майкла Спенса «Нова конвергенція», Темпора, 2017