Слідкуйте за новинами

Що важливіше: табличка множення чи вміння дебатувати? Іспанська школа на прикладі Colegio Escuelas pias malvarossa

Дата: 08.10.2019

Що важливіше: табличка множення чи вміння дебатувати? Іспанська школа на прикладі Colegio Escuelas pias malvarossa

У вересні Іван Савицький, координатор молодіжного компоненту проєкту ЄС «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ», побував в гостях в одній з іспанських шкіл. Розказав про наш проєкт, про новий підхід до викладання трудового навчання у шкільних коворкінгах Баранівської ОТГ та розпитав про освітній процес в іспанській школі. Отриманими враженнями поділився з нами. Далі пряма мова.

Одразу мушу уточнити для пояснення.

По-перше. Школи в Іспанії, а вірніше діти, під жорстким наглядом. Домовитись прийти і подивитись на «як там в школі», практично неможливо. Мені допомогли три речі. Павло Сенаторов, який проживає в Іспанії і був моїм головним комунікатором в пошуках школи, яка б погодилась прийняти настирливого Івана, лист від Інституту громадянського суспільства, де я працюю за контрактом в сфері розвитку технологічної освіти, та українська діаспора, а конкретно пані Інна, син якої вчиться саме в цій школі і вона взяла на себе узгодження додаткових домовленостей.

На фото Іван Савицький з пані Інною та Павлом Сенаторовим

На фото Іван Савицький з пані Інною та Павлом Сенаторовим

По-друге. Школи в Іспанії надзвичайно автономні. Тому правила однієї школи можуть не розповсюджуватись на інші, і моя розповідь про цю школу може відрізнятись від розповідей Ваших друзів, родичів чи Вашого досвіду в іншій іспанській школі.

По-третє. Я мав всього лиш 35 хвилин перерви між уроками, щоб вияснити усе, оскільки, як вже казав, ніхто не буде зі мною ходити і важно показувати усе. Всі заклопотані і зайняті роботою. З допомогою Сергія Дятленка ми склали декілька питань, які найчастіше висловлюють наші вчителі порівнюючи європейські школи і українські. Тому швидше це були оглядини і бліц опитування.

Отож.

В Іспанії існує три типи шкіл:- повністю державні, так звані церковні (приватні з державним фінансуванням), і повністю приватні.

Школа, яку ми відвідували, – церковна. Це означає, що в 1970-их роках при правлінні Франко, орден Піарів (давній католицький чернечий орден, який займається навчанням юнацтва) заклав цю школу, навчав дітей, і наразі є, скажімо власником території та будівель, а освітньою частиною займається міністерство освіти і освітяни.

Церква на сьогодні відокремлена від освіти, але не на 100%. Саме в таких школах як ця, існують релігійні уроки, або уроки можуть проводити члени Ордену. Хоча це абсолютно не помітно в житті. Ніяких монахів в рясах на території я не бачив. Тут швидше опікування та пропагування християнських засад. За бажанням батьки можуть написати заяву про відмову, але дитина має вибрати предмет, яким вона буде займатись замість цього уроку

Перше, що нас зустріло, це високий глухий паркан. З одного боку це емоційно напружує, але пояснення просте: – діти повинні бути в безпеці, і нема чого споглядати як вони граються на подвір’ї чи займаються спортом. То саме (приватність) і всередині школи в освітньому процесі. Ніяких прізвищ, ніяких голосних заяв про недоліки. Навчання дитини справа батьків, дитини і конкретного викладача, з яким батьки в разі чого вирішують усі питання.


 

Ми дзвонимо в домофон і через 5 хвилин нас зустрічає охоронець, звичайний дядько в штанях і футболці, без мундиру і який виясняє хто ми, чи домовлена зустріч і проводить нас в хол. Хол швидше нагадав оздоблену дитячими творами державну адміністрацію. Просторе приміщення, вказівники, Кіоск…В кіоску можна купити канцтовари, зробити копію книжки чи матеріалу. Збоку – автомат з напоями та перекусами-снеками. Стіни обвішані фотографіями випускників по роках.

Нашим гідом був вчитель молодшої школи, який тут працює уже багато років. Ми мигцем оглянули клас, де навчаються діти, і пішли.

Про вчителів

Скільки уроків проводить на тиждень на ставку (тобто норма) вчитель? Скільки годин він працює взагалі?

Нормою є відпрацювання 25 годин в межах школи і робота вдома. Домашню роботу погодинно визначити важко, але сумарно виходить десь годин 44-48 на тиждень.

Як підвищує свій професійний рівень вчитель? Чи є якісь норми з цього питання?

Вчителі мають контракти і прямо зацікавлені в підвищенні своєї кваліфікації. Методів тут купа: семінари, клуби вчителів, конференції, обов’язкові виступи.

Також проводиться постійне анонімне опитування серед працівників, батьків і учнів, що само собою вимагає від вчителя тримати високу планку. Причому вчителя можуть оцінювати не лише учні, які його вчать. Опитування не лише за професійними якостями але й за, так би мовити людськими, соціальними. Є система балів та висновки експертів.

Норми як такої немає. Все просто. Ти сучасний вчитель? Прогресуєш? Учні задоволені, навчені, скарг немає? Маєш контракт. Ні ? Шукай роботу в іншому закладі або навіть в іншій сфері.

Від чого залежить заробітна плата, крім кількості уроків (від рейтингу, від досвіду)? Чи суттєво відрізняється платня у молодого і досвідченого вчителя?

Про зарплату як і у всьому світі всі говорять неохоче. Тому я маю лише непрямі дані. Чіткої системи надбавок немає. Немає надбавки за престижність, за звання. Є за досвід. Є премії.

Зарплата вчителя починається від 2000 євро. На питання  наскільки відрізняється в цій школі зарплата вчителя початківці і вчителя, який пропрацював 10 років, отримав відповідь – Небагато! Відсотків 20-30. Зате вчителі мають соцпакет і хорошу (як для Іспанії) пенсію.

Про клас

Скільки учнів зазвичай у класах? Чи буває по іншому? Чи є норми, за які не можна виходити?

Зазвичай клас не перевищує 25 осіб. Це – встановлена норма. Чи бувають винятки? Так. Звичайно… Є класи і по 26, 27 і 28 осіб. Найбільше зареєстрована кількість – 31 учень, з яких 2, це учні яких залишили на другий рік. Але це швидше виняток ніж правило.

Скільки уроків на тиждень по класах?

В різних класах по різному (відрізняються кількість уроків у молодшій школі і в середній), але стандарт – по 6 уроків щодня і 4 уроки в п’ятницю.

Чи є інша діяльність учнів у школі крім уроків?

Практично нічим не відрізняється від гурткової роботи в наших школах. Є секції, гуртки, театральні студії, моделювання, тощо. Щось платне, щось ні. Несистематично.

Фізкультура – це урок чи секція?

Фізкультура як Урок, це – фізичний розвиток дитини. Без фанатизму. Руханка, невеликий біг, багато футболу та баскетболу, великий теніс. Якщо хочеш займатись чимось поглиблено – записуйся в секцію (при наявності такої секції в школі).

А трудове (що найбільше мене цікавило)? А мистецтво?

А от з цим складніше. Тут школа на школу не подібна. В одній зі шкіл категорично заборонений будь який механічний інструмент, і трудового як такого немає, зате є 3D-моделювання та робототехніка (і саме цей предмет трактується як трудове). В іншій школі в старших класах діти займаються саме тим, що ми звикли називати «трудове». Робота на верстатах, столярка, швейка, створення об’єктів праці. Але тут вона комплексна. Не просто виготовити, але й розробити, підібрати матеріали, бажано нестандартні, знайти щось нове і спробувати втілити це в життя.

Єдине спільне це наявність в молодших класах предмету – «Пластика». На перший погляд це урок ліплення з глини. Та насправді на цьому предметі діти навчаються створювати форми, вивчають кольори, пропорції, розмальовують власні вироби; вивчають анатомію, коли ліплять обличчя; вивчають народні костюми зачіски, історію, коли ліплять фігурки і розмальовують; вчаться не обмежуватись, а розширяти своє бачення, коли вони можуть зліпити тарілку в абсолютно абстрактній формі; вивчають різні властивості матеріалів та різноманітні технології. Чи є це трудове ? І так і ні. Чи це є образотворче мистецтво? І так і ні. Вся краса цього предмету в наявності комплексного підходу. На одному уроці дитина отримує комплексні знання навички з багатьох предметів.

Про учнів

Чи є домашні завдання? Скільки часу тратить на їх виконання?

Так, є достатньо домашнього завдання. Комплексно домашні завдання так як і в Україні мають формальне обмеження. Дитина 6-7 класу не може витрачати більш ніж 1,5 години на виконання домашнього завдання. Так само і в Іспанії. 1,5 години написано в циркулярах, але всі розуміють, що це стосується більше вчителів.

Вчитель в Іспанії знає що дитина має  е лише його предмет, а ще 5-6 інших, тому домашнє завдання він дає з розрахунку 1,5 години / кількість предметів, які має учень. Всього виходить приблизно 15 хвилин одного предмету. Це якраз той час, за який дитина може зробити декілька прикладів, почитати чи намалювати щось і не знудитись. Нема тут 1,5 години з кожного предмету, бо, бачите, кожен вчитель вважає, що його предмет – найголовніший.

Але все як в житті. З якогось предмету може бути більше домашки, з якогось менше. Формалізм є для орієнтації в просторі, а не для обмеження чи буквоїдного виконування.

Скільки років навчаються діти в школі? Чи може учень обирати предмети і з якого класу?

В школу переважно віддають з 6 років. Початкова і середня освіта – обов’язкові.

Початкова школа – Primaria – з 6 років і триває 5 років.

Мета початкової освіти – надати учням навчання усного вираження та розуміння своїх думок, емоцій, власної особистості, читання, письма, обчислення, оволодіння основними поняттями культури та звички жити разом із тими, хто навколо. Художній сенс, творчість та прихильність, щоб гарантувати цілісне становлення, що сприяє повноцінному розвитку особистості учнів та підготувати їх до використання обов’язкової середньої освіти.

Середня школа – Secundaria – 4 роки навчання. Це приблизно до 16 років.

Завдання середньої освіти насамперед допомогти учневі визначитись з майбутнім.

Обов’язкова середня освіта має на меті:

  • Надати бачення та прищепити кожному учневі основні елементи культури: гуманістичну, художню, наукову та технологічну.

  • Розвивати та закріплювати навички навчання та роботи.

  • Підготувати до вникнення в структуру та розуміння досліджень та до їх трудового введення.

  • Навчити усіх виконувати свої права та обов’язки в житті як громадянина.

Після отримання середньої освіти учень може йти навчатись професії в коледжі, або вчитись ще два роки

Вища школа – Bachillerato ( це як наші 11 і 12 класи)

Це виглядає швидше як курси, з уже вибраними базовими предметами для поступлення  в конкретний університет, вірніше на конкретний факультет університету). Bachillerato є обов’язковим  для вступу в Університет

Вища школа (Bachillerato) має на меті:

  • Забезпечити учнів навчальною, інтелектуальною та людською зрілістю, знаннями та навичками, які дозволяють розвивати соціальні функції та включати в активне життя відповідальність та компетентність.

  • Навчити студентів для отримання вищої освіти

Тобто, останні два роки навчання школа докладає зусиль для того, щоб учень точно поступив  в університет.

Відповідно і вибирати предмети можна лише в Bachillerato. А точніше уже до закінчення середньої школи, за допомогою програми та вчителів дитина знає (або має уяву) що вона бажає робити в житті

Як учні добираються до школи? Чи є підвіз?

Якщо ми говоримо про міську школу, то добираються самостійно або привозять батьки.

Якщо говорити про районні та селищні школи, то все залежить від школи. Як вже згадував, в школах є автономія. І шкільне керівництво разом з батьками вирішує багато питань. В тому числі і транспортне.

Переважно школа надає автобуси, але платять за проїзд батьки. Батьки можуть заключити Договір самостійно з приватним перевізником. Ніяких добирань за рахунок школи. Школа сприяє, помагає, але оплачують батьки.

О котрій розпочинаються заняття та коли закінчуються?

О 9:00 починаються і тривають до 13:00. З 13:00 до 15:00 в школі, як і у всій Іспанії, триває сієста. Обідній відпочинок. Під час нього діти можуть залишатися в школі, пообідати, а ті хто недалеко можуть (за наявності дозволу від батьків) сходити до дому.

В 15:00 уроки продовжуються аж до 17:00. Саме тому в п’ятницю всього лиш 4 уроки, щоб звільнити дітей до 13:00.

Це – стандартний графік. В святкові дні чи за потреби, графік змінюється і доводиться до батьків через електронну систему (яка є в майже всіх школах) і на сайті школи.

Про гроші

Безкоштовного немає нічого.

Якщо відкинути повністю приватні школи, то класична ситуація така.
Школи отримують від Держави освітню субвенцію. Паралельно школи складають план та кошторис діяльності на рік. Узгоджують з батьківською асоціацією, і якщо коштів не вистарчає, то недостачу покривають батьки. Покривають «добровільними внесками» на початку навчального року, який починається 15 вересня

Також в школі існує місячна оплата. Вона йде на оплату матеріалів, електронної шкільної системи тощо. Ніяких штор і туалетного паперу, але витрати можуть сягати від 50 до 150 євро в місяць.

Харчування – платне. Форма (яка існує лише в напівприватних і приватних школах) також платна. Раз в рік 150-300 євро.

Підручники – платні (від 150 до 300 євро за рік). Є система взяття підручників в оренду. В певних школах, знову таки приватних, є вимога придбати планшет певної моделі для закачування підручників та доступу до електронної системи навчання в школі. Також звичайно батьками оплачуються усі додаткові гуртки, поїздки, мандрівки.

Батьки

Батьки тут не просто «здали дитину в школу». Всі батьки автоматично стають членами «Асоціації батьків», а не лише обрані в батьківську раду. Батьків використовують як для проведення тематичних уроків (розкажи про професію), так і в допомозі при організації свят, ярмарків, мандрівок.

Є система пільг при сплаті внеску в Асоціацію та система пільг повернення частини коштів витрачених на освіту, та на жаль наш вчитель не вельми орієнтувався в цих питаннях, щоб надати зараз якісь умови та цифри.

Загальне

Зі слів учнів-українців, які вчаться в іспанських школах (5 і 8 клас) програма неважка, і вчитися тут легше аніж вдома (це Київ і Івано-Франківськ). Основне – мова, спілкування та культурологія.

До речі в іспанських школах є особливий предмет. Чіткої назви предмету я не зрозумів, але довільно він перекладається як «сусідство і мультикультурність». В цій школі країною-партнером є Франція. На цьому уроці діти вивчають все про Францію. Історію, культуру, музику, кінематограф, традиції, кухню, звички, жаргонізми. Не просто як «спадщину», а вивчають Францію наче мають стати французами. Стараються зрозуміти сусідню країну зсередини. Їздять на екскурсії, на обмін.

Зі слів вчителя, предмет має дати розуміння учням, яка різниця між націями, відмінності, і навчити сприймати їх для майбутнього співіснування.

В планах було ще відвідування майстерень, але в той момент там проходили заняття (саме так, на перерві одних класів, були заняття іншого класу), але виття сирени чітко показало, що вчителю пора на урок, а нам пора йти. Виття сирени це не метафора.

Шкільний дзвінок в школі дійсно сирена.