Слідкуйте за новинами

Стратегія міста Прилуки – 2026. Коротка рецензія.

Дата: 23.09.2021

О. Сергієнко

Стратегія міста Прилуки – 2026. Коротка рецензія.

Матеріал підготовлено на запит Шевеля Олега, засновника громадської ініціативи «Згуртовані Прилуками» з м. Прилуки Прилуцького району Чернігівської області.

Стратегія сталого розвитку м. Прилуки до 2026 року (надалі – Стратегія) розроблялася, очевидно, до 2020 р., тому кінцевий термін не відповідає Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, а також в тексті присутні відповідні неточності, приміром є твердження що адміністративно-територіальна реформа не завершена.

Прилуцька територіальна громада включає в себе лише місто Прилуки, без навколишніх сільських громад, що виглядає дещо дивно, оскільки в цьому разі місто втрачає функцію центру економічного зростання.

Перший розділ Стратегії – «Профіль міста Прилуки».

В загальноприйнятих термінах цей розділ відповідає назві «Соціально-економічний аналіз» (СЕА) й виписаний в цілому добре. Він складається з п’яти частин з великою кількістю статистичних показників, які досить повно та різнопланово описують ситуацію в місті.

Частина перша «Загальна характеристика території» має дещо неточну назву, оскільки в ній мова йде не так про територію, як про місто, його положення в системі розселення країни, географічні та історико-культурні характеристики.

Друга частина «Людські ресурси» містить демографічний аналіз населення, стан зайнятості та ринку праці, рівень доходів, (а не добробуту населення), але це скоріше слід віднести до економічних частин СЕА.

Третя частина «Інфраструктура та комунікації» описує стан житлового фонду та житлового будівництва (підрозділ 3.1.), соціальну інфраструктуру (підрозділ 3.2.), технічну та комунальну інфраструктуру (підрозділ 3.2.). Останній підрозділ названо невдало, оскільки він описує комунальні підприємства, що відноситься скоріше до питань організації міського господарства та власності, а не інженерної інфраструктури, яку слід було описати.

Підрозділ 3.4. «Транспорт та комунікації» описує стан дорожньої інфраструктури, організації громадського транспорту та зв’язку, однак ніде нема опису інженерних, теплових, водогінних та каналізаційних мереж.

Підрозділ 3.5. присвячений опису готельного господарства та сфери торгівлі й хоч він називається «Побутова інфраструктура», однак решта складових побутового обслуговування населення або відсутня в місті взагалі, або залишилася за межами СЕА.

Четверта частина «Бізнес та економіка» складається з двох підрозділів 4.1. «Основні показники економічного стану господарського комплексу» та 4.2. «Бізнес-інфраструктура». Прилуки є потужним економічним центром Чернігівської області, місто видає третину промислової продукції регіону та наповнює більш ніж на половину обласний бюджет. Перший підрозділ описує промисловий комплекс міста, розвиток малого та середнього бізнесу, зовнішньоекономічну, інвестиційну та інноваційну діяльність підприємств. В другому підрозділі описано діяльність Міськрайонного центру надання адміністративних послуг та діяльність об’єднань підприємців.

П’ята частина має назву «Навколишнє середовище та екологія», яка повторює розповсюджену помилку

Є коли назва не відповідає змісту. Поняття «екологія», як наука про взаємодію живих організмів між собою та довкіллям, не описується в цій частині. Тут має місце підміна понять, насправді ця частина містить опис та характеристику екологічної ситуації в конкретному місці чи на окремій території, в даному разі – в місті Прилуки.

Як і в більшості українських міст найбільшу частину забруднення повітря дають автомобілі (3000 т на рік) та значну частину – промислові підприємства (500 т на рік) – підрозділ 5.1. «Екологічна ситуація».

В підрозділі 5.2. «Утилізація відходів» (більш коректна назва була б «Поводження з твердими побутовими відходами») описано ситуацію із утворенням та захороненням ТПВ – місто продукує набагато більше відходів (в розрахунку на одного жителя), ніж Чернігів та Ніжин, отже цей сектор міського господарства потребує ретельної уваги. Однак поки що в Стратегії декларуються лише наміри, а вжиті заходи є явно недостатніми.

Наступний великий розділ Стратегії – «Проблеми та бачення розвитку міста».

В першій частині «Основні проблеми на думку мешканців міста» подано перелік таких проблем, однак не наведено методики проведення дослідження та не подано чисельні показники, тому не можна визначити, які з цих проблем є дійсно основні, а які другорядні, тим паче, що критерій такого розподілу в Стратегії не встановлено.

Далі проблеми розподілено по галузям – 1.1. Економіка, 1.2. Екологія, 1.3. Управління містом, 1.4. Територіальний розвиток громади, 1.5. Якість життя громади. Однак, це розподіл зроблено некоректно, приміром в підрозділ 1.4. входять проблеми:

  • низький рівень надання медичних послуг та якість обслуговування в міській лікарні;
  • відсутність умов для культурного відпочинку молоді.

Вони, вочевидь, не відносяться до територіального розвитку, натомість такі проблеми, як:

  • відсутність доступу до Генерального плану міста;
  • відсутній перспективний план забудови міста;
  • відсутність зони спілкування та відпочинку для молоді;

потрапили до підрозділу Економіки.

Не зрозуміло також яка мета такого розподілу проблем.

Друга частина цього розділу має назву: «Бачення мешканцями м. Прилуки майбутнього свого міста та побажання щодо його розвитку». Однак, в супереч заявленому в назві, в ній нема власне Бачення майбутнього, яке є обов’язковою складовою будь-якої стратегії розвитку. Фактично ця частина складається з великої кількості побажань, що еквівалентні «благим намірам», оскільки далі в Стратегії вони не корелюють з наступними частинами на кшталт оперативних цілей чи планів реалізації. Ці побажання також розподілено по галузям, але тут, замість того, щоб відповідати галузям проблем, для них, окрім Економіки, придумано зовсім інші галузі, а саме:

2.1. Органи міського врядування

2.2. Міське середовище

2.3. Економіка

2.4. Культура

2.5. Технічна інфраструктура

2.6. Соціальна інфраструктура

2.7. Природне середовище

Очевидно, що така невідповідність проблем та побажань мешканців не сприяє формулюванню стратегічних та оперативних цілей Стратегії.

Третя частина цього розділу має назву: «PEST- ТА SWOT- АНАЛІЗ». Вона складається з двох частин: 3.1. PEST-аналіз – це аналіз впливу ключових аспектів зовнішнього середовища (політичних (P – political), економічних (E – economic), соціальних (S – social) і технологічних (T – technological)) на соціально-економічний розвиток міста та 3.2. SWOT-аналіз, де визначаються сильні та слабкі сторони, можливості та загрози. Матеріалом для цього аналізу відомості з аналітично-описової частини (СЕА). Визначення сильних і слабких сторін відбувалося за такими розділами (чомусь названими факторами) – Геополітичне та економіко-географічне положення, Територія та навколишнє середовище, Архітектурно-історичні ресурси міста, Населення, Економічний потенціал, Транспортно-дорожня інфраструктура та зв’язок, Житлово-комунальна інфраструктура, Соціальна сфера. Тут слід зауважити, що ці розділи не тотожні тим, що присутні в СЕА, хоча й перетинаються по змісту.

Далі визначаються можливості і загрози, але по цім розділам (факторам), а дещо відмінним – Економічний потенціал, Населення, Соціальна сфера, Ринок праці, Екологія, Транспортно-дорожня інфраструктура та зв’язок, Житлово-комунальна інфраструктура. Як видно, розділи Геополітичне та економіко-географічне положення, Територія та навколишнє середовище, Архітектурно-історичні ресурси міста випали з аналізу можливостей та загроз.

Після визначення сильних та слабких сторін, можливостей та загроз зазвичай будується SWOT-матриця, яка визначає 1) порівняльні переваги – які можливості підтримують сильні сторони; 2) виклики – які можливості посилюють слабкі сторони; 3) захищеність – які сильні сторони зменшують загрози та 4) ризики – на які слабкі сторони впливають загрози.

Натомість в Стратегії цього розділу – немає, тобто зв’язок між можливостями, загрозами, сильними та слабкими сторонами не досліджується, а це в свою чергу не дає змоги визначити порівняльні переваги, які має місто, тобто, куди краще всього направити ресурси, а також куди їх ліпше не направляти та чого слід остерігатися більш за все. На основі цього аналізу й формулюється Бачення майбутнього міста, його Місія та визначаються стратегічні цілі розвитку громади.

Нічого цього в Стратегії нема, замість нього незрозуміло з якого дива з’являється таблиця з переліком невідомо звідки взятих проблем, – адже вони вже перераховувалися на початку Стратегії, – їх причини та наслідки. Ці проблеми дуже слабко корелюються з тими, про які говорили мешканці міста, приміром з багатьох екологічних, зазначених в першій частині Стратегії, визначено лише одну – забруднення річки Удай, про яку раніше навіть згадки не було. Складається враження, що Стратегія не розроблялася в певний послідовний спосіб, а компілювалася з різних непов’язаних документів.

Наступний четвертий розділ цієї частини має назву «Бачення, місія. Основні принципи розвитку міста», однак єдиного Бачення так і не сформульовано –на діаграмі в середині розділу є два дуже подібних визначення, чим вони принципово відрізняються – зрозуміти неможливо. Це знайшло відображення й у самій діаграмі – коліщатка з цими двома визначеннями обертаються в різні боки, в такому разі не зрозуміло в який бік буде обертатися третє мале коліщатко «бачення»? Скоріш за все як по змісту, так і на малюнку воно буде розірване.

Так само неоднозначно сформульована і Місія міста, понад те, якщо в одному з визначень Бачення написано, що це буде (в майбутньому!) «сучасне європейське місто», то в одному з визначень Місія стверджується, що воно вже розвивається як «європейське місто, мешканцям якого притаманний сучасний європейський урбаністичний менталітет»…

Якими ж в цьому розділі Стратегії визначено основні принципи розвитку міста? Вони не визначені. Натомість вказується, що «Прилуки в процесі реалізації своїх стратегічних цілей (які поки що не визначені – О.С.) спиратиметься на цінності:

–         розвиток соціального капіталу;

–         сталість;

–         конкурентоспроможність».

Використання терміну «соціальний капітал», який досі не має загальноприйнятого визначення в соціології, є доволі сумнівним, оскільки не можна точно встановити що це є та як його вимірювати. Тому «розвиток соціального капіталу» навряд чи можна вважати принципом, оскільки він сам, цей капітал, перебуває в процесі розвитку або спиратися на нього як на цінність.

Сталість та конкурентоспроможність скоріше слід віднести до цілей, які місто прагне досягти, а не як принципи чи цінності розвитку. Тим паче, що автори Стратегії трактують конкурентоспроможність як «фундаментальний виклик сьогодення» та пишуть, що вона ще «має бути посилена за рахунок розвитку»!

Наступний великий розділ Стратегії – «Стратегічні напрями розвитку м. Прилуки».

За текстом Стратегії 15.11.2016 року в рамках реалізації проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток орієнтований на громаду – ІІІ» Форуму місцевого розвитку та засідання Громадської ради м. Прилуки від 30.11.2016 року, було сформульовано 5 ключових стратегічних напрямків та 29 стратегічних цілей, у яких реалізовуватимуться конкретні 120 операційних цілей.

Очевидно, що така кількість стратегічних цілей занадто велика, такі цілі не можуть бути настільки глобальними, щоб їх досягнення привело до втілення Бачення майбутнього міста. Якщо розробники визначили п’ять стратегічних напрямків, то логічно було б побачити в кінці кожного напрямку одну ціль.

При цьому учасники Форуму зазначають, що він ґрунтується на баченні майбутнього зростання, що обумовило визначення наступних стратегічних напрямків розвитку – 1) економічний розвиток території, 2) покращення якості життя та 3) створення умов для гармонійного розвитку дітей та молоді.

Отже, первісно було чітко визначено не п’ять, а три (!) стратегічних напрямки, під які було б логічно визначити стратегічні цілі, однак цього не було зроблено й звідки взялися п’ять напрямків – абсолютно незрозуміло, тим паче, що перші три не увійшли в перелік цих п’яти. Жодного пояснення та аргументації, логічного підходу та висновку щодо їх появи, окрім загальних фраз, в тексті – нема.

В тексті вдруге повторюється висновок про три стратегічних напрями:

«Стратегія розвитку міста ґрунтується на баченні майбутнього зростання, що обумовило визначення стратегічних напрямків розвитку м. Прилуки – економічний розвиток території, покращення якості життя та створення умов для гармонійного розвитку дітей та молоді», однак відразу за цим реченням йде діаграма, де намальовано п’ять напрямів, які до того ж зовсім не відповідають названим тільки що.

Очевидно, далі аналізувати зміст цього документу – втрачає сенс.

Висновок.

Документ, представлений як «Стратегія сталого розвитку м. Прилуки до 2026 року» очевидно стратегією не є. Це скоріше довгостроковий план соціально-економічного розвитку, в якому за галузевим принципом розписані заходи, в даному разі означені бажаним кінцевим результатом для кожного заходу та названі «операційними цілями». Численні внутрішні протиріччя в цьому документі свідчать, що це є компіляція різних текстів, підготовлених різними виконавцями, яка позбавлена єдиного стрижня.

Представникам місцевих спільнот міста – активним громадянам, бізнесу, депутатам, працівникам органів місцевого самоврядування можна порадити ознайомитися з матеріалами вебінару, який нещодавно проводив Інститут громадянського суспільства, «Стратегічне планування у громаді» та більш відповідально поставитися до такого життєво важливого для громади документу.

Цей матеріал підготовлений у рамках проєкту «Європейський Союз для сталості громадянського суспільства в Україні», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю ГО «Інститут громадянського суспільства» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.