Слідкуйте за новинами

Яким чином загальноукраїнська ідентичність має враховувати регіональну ідентичність для того, щоби згуртовувати українське суспільство?

Дата: 16.04.2021

А. Ткачук

Яким чином загальноукраїнська ідентичність має враховувати регіональну ідентичність для того, щоби згуртовувати українське суспільство?

Транскрибовано з відеозапису експертної дискусії «Згуртованість суспільства та ідентичність» 14 квітня 2021 р.

Модератор: Яким чином загальноукраїнська ідентичність має враховувати регіональну ідентичність для того, щоби згуртовувати українське суспільство?

Анатолій Ткачук: Добрий день, шановне товариство. Отут якраз в нас завжди дилема, тому що ідентичності бувають на різних рівнях. Важливо, яким чином ці ідентичності – різні ідентичності – складаються в одну якусь домінуючу, коли ми говоримо, чому важлива ідентичність.

Як на мене, вона особливо важлива в скруту. Тому що коли всім «хорошо», нікому не потрібна допомога, не потрібні сусіди. Коли стає погано, ти розумієш, що сам ти не можеш вирішити цю проблему, тобі потрібно на когось обпертися, потрібне відчуття ліктя. Тому оце відчуття ліктя – чим більше загроза, тим більше є важливим.

Тут загальноукраїнська ідентичність є домінантою. З чого вона складається? В кожного може бути своя думка, але там є різні елементи, як на мене. Є елементи походження, є елементи території, є елементи прагнення свободи, світогляду, бажання не бути під кимось. Є в нас спільний «суперборщ» і є в нас Андрій Шевченко. І все це складає індикатори нашої спільноти.

Але коли ми подивимось нижче, ми побачимо, що в нас ще є різні регіони і в тих різних регіонах може бути різне співвідношення. От коли я постійно займаюся переглядом соціології, – що ми можемо побачити? – що в різних регіонах оця своя регіональна ідентичність може бути як домінуючою, так і недомінуючою.

Домінуючою є загальнонаціональна і місцева, тобто я житель конкретно міста Запоріжжя, але не житель Запорізької області, Запорізька область для мене щось отаке.

Але в окремих регіонах «я кримчанин», «я дончанин», «я з Запоріжжя», «я з Галичини» – ця регіональна складова виглядає достатньо сильною.

І отут постає питання, яким чином врахувати цю сильну складову. І я сьогодні поставив на фейсбук пару фотокарток з досліджень. Де, наприклад, група «Рейтинг» ставила запитання, хто для вас, жителів конкретного регіону, є найближчим з інших регіонів і найближчі з інших держав.

Так от візьмемо Запорізьку область. Найближче для жителів Запорізької області є жителі Російської Федерації. З українських регіонів найближчий для них Дніпропетровський регіон і Харківський регіон.

Коли візьмемо Закарпаття: до них найближче Угорщина, Pосія в них там дуже далеко, серед сусідів найближче до них, на відчуття місцевих жителів, Львівська і Івано-Франківська область, а Чернівецька для них не є найближча, хоча вони разом межують.

Тобто є дуже такі цікаві відмінності, які пояснити складно, але те, що не враховувати ці відмінності не можна, це точно.

І от наша задача, звичайно, як на мене, зробити так, щоб не було відчуття того, що в нас сьогодні в Україні, умовно, панує чи відбувається спроба панування галицької ідентичності так, як вчора була спроба панування донецької ідентичності. Ми також не говоримо про панування київської ідентичності.

А оці от окремі ідентичності різних регіонів, то тут потрібно шукати спільні точки, які можуть бути складовими нашої спільноти. А це і минуле, це історія, це сучасні певні досягнення, наприклад, спортивні досягнення. Це сучасні кулінарні уподобання також, тому що треба брати те, що є важливе, те що є більш константне, а не те, що дуже сильно залежить від того, що покажуть по телевізору.

Ну, напевно, для старту можливо така от історія. Тобто місцева ідентичність і загальнонаціональна ідентичність – це найбільші і найважливіші компоненти. Регіональна ідентичність може бути дуже важливою, можливо, навіть дуже загрозливою, але не в усіх українських регіонах. Ну і те, що на все треба реагувати, це точно і держава не може стояти осторонь.

Відеозапис експертної дискусії

Модератор – Денис Андрущенко

Текст транскрибовано – Денис Андрущенко, Віра Кричковська

Матеріал підготовлено та транскрибовано за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах проекту «Діалоги про згуртованість». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».