Слідкуйте за новинами

Аналіз проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення розподілу податку на доходи фізичних осіб між бюджетами за місцем отримання доходу та місцем проживання платників податку»

Дата: 21.04.2021

О. Сергієнко

Аналіз проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України  щодо встановлення розподілу податку на доходи фізичних осіб між бюджетами за місцем отримання доходу та місцем проживання платників податку»

Номер, дата реєстрації: 5244 від 15.03.2021

Сесія реєстрації: 5 сесія IX скликання

Редакція законопроекту: Основний

Джерело: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71404

Проект вноситься народними депутатами О.І. Кулінічем, Н.П. Южаніною та іншими.

 

Суть законопроекту:

Законопроектом пропонуються здійснити декілька кардинальних новацій в сфері розподілу податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), які складають на сьогодні основу місцевих бюджетів. Зараз ПДФО зараховується в бюджет місцевої громади за місцем реєстрації підприємства, де працює робітник. Автори законопроекту заявляють, що місце роботи та місце проживання робітника доволі часто не збігаються, тому за місцем проживання місцевий бюджет недоотримує частину надходжень від ПДФО, тому вони пропонують 50% цього податку сплачувати за місцем реєстрації підприємства або його відокремленого підрозділу, а 50% – за місцем реєстрації працівника, буквально – його податковою адресою. Для цього пропонується внести зміни до статті 168 Податкового кодексу, підпункти 168.1.2 та 168.4.2. Паралельно автори дають визначення відокремленого підрозділу для застосування в Розділі IV ПК – зміни до пункту 14.1.30 статті 14.

Друга кардинальна новація стосується сільгоспвиробників, в цьому випадку також пропонується зараховувати за місцем реєстрації таких підприємств лише 50% ПДФО його працівників, а решту 50% – зараховувати за місцем розташування земельної ділянки.

Суспільні впливи та ризики:

Якщо друга новація виглядає цілком логічною та послідовною – доходи від землі мають приносити користь тим громадам, на території яких вони розташовані, – то перша новація виглядає логічною лише на перший погляд, тому розглянемо її більш прискіпливо.

По-перше, міста завжди були реципієнтами робочої сили з навколишніх та більш далеких територій, це характерно не лише для України, а й для усього світу, однак дискримінаційні заходи щодо міст з боку центральної влади в історії – невідомі. Понад те, такі заходи матимуть руйнівні наслідки для економіки міст, особливо великих. В Києві, приміром при офіційній чисельності зареєстрованого населення менше 3 млн. осіб, фактично проживає на постійній основі не менше 4 млн. осіб. Реалізація запропонованих в законопроекті новацій призведе до скорочення податкової бази ПДФО на 25%, а власне надходжень в бюджет міста приблизно на 12,5%. Те саме станеться в усіх обласних центрах та значних містах країни.

Окрім того, слід врахувати падіння доходів міських бюджетів через переформатування доходів від ПДФО, що приносять містам жителі навколишніх громад, які працюють в них. В Київ щоденно приїздить на роботу 560 тис. осіб – третина населення Київської області, усі вони користуються транспортною, соціальною та інженерною інфраструктурою столиці.

По-друге, якою буде реакція міст на різке скорочення доходів від податків тих, хто не зареєстрований в місті? Зрозуміло яка – дискримінаційні заходи щодо усіх, хто офіційно не зареєстрований в місті, це логічно, оскільки знизяться доходи бюджету.

По-третє, чи є необхідність запровадження механізмів вирівнювання доходів місцевих бюджетів? Питання, насправді, дещо некоректне, оскільки такі механізми вже є і працюють в рамках фінансової децентралізації. Для кожної області визначається медіанний рівень перевищення доходів місцевих бюджетів, всі доходи, нижчі цього рівня залишаються в бюджеті, а в разі перевищення, половина суми цього перевищення – вилучається. Запровадження норм законопроекту повністю знівелює цей механізм.

По-четверте, чи можна в інший спосіб вирішити суперечності щодо розподілу ПДФО між значними містами та навколишніми громадами? Так, в усьому світі в таких випадках спрацьовують механізми агломераційної взаємодії, коли декілька громад об’єднують свої зусилля для вирішення спільних інфраструктурних проектів – в формі агломерації. В Україні для цього створено механізм співробітництва територіальних громад та встановлено форми такого співробітництва у відповідному законі. Державний фонд регіонального розвитку заохочує та фінансує такі проекти.

По-п’яте, імовірно, найголовніше. Запровадження цього законопроекту матиме згубні наслідки для громад – донорів робочої сили. Чому? В цьому разі місцеві громади та їх лідери будуть повністю демотивовані щодо власного соціально-економічного розвитку – не треба розвивати місцеву економіку, шукати місцеві переваги, будувати локальну згуртованість, заохочувати інвестиції, створювати нові підприємства. Замість цього, слід направити якомога більше людей в міста на роботу, гроші у вигляді ПДФО «потечуть рікою», а витрачати їх… не буде на кого! Усе це буде вести такі громади до економічного та соціального занепаду.

Нарешті, останній аргумент проти новацій законопроекту, він пов’язаний з адмініструванням цього податку. В цьому разі навантаження на бухгалтерські підрозділи підприємств зросте в прямій пропорції до числа працівників на ньому. Понад те, можливі зміни податкових адрес працівників вимагатимуть щорічного проведення звірок за адресами реєстрації, фактично – перевірки даних усіх платників податків в країні. Це величезна робота, яка ляже додатковим тягарем на бухгалтерів та податківців, чи варта вона задекларованих законопроектом цілей?

Висновок. Запропонований перерозподіл ПДФО 50% на 50%, за місцем розташування підприємства (його підрозділу) та за місцем реєстрації платника податку не аргументовано жодним чином і не підкріплено ніякими розрахунками (чому не 60% і 40%, або 25% і 75%?). Законопроект має сенс лише у частині розподілу ПДФО 50% на 50% за місцем розташування земельної ділянки, в решті випадків реалізація закону зруйнує усталену та ефективно працюючу модель розподілу податків та знівелює механізм горизонтального вирівнювання доходів місцевих бюджетів.

Цей матеріал підготовлений у рамках проєкту «Європейський Союз для сталості громадянського суспільства в Україні», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю ГО «Інститут громадянського суспільства» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.