Стійкість територіальних громад. Що це таке і чому це важливо? Практичний порадник

Замість вступу

Російсько-українська війна продовжується. Є відчуття, що вона переходить у новий період і набуває інших, доволі небезпечних рис для більшої кількості українців. Затяжні і підступні удари по наших тилах, руйнування об’єктів освіти, охорони здоров’я, іншої важливої інфраструктури лише посилюються. Це все створює потужний психологічний тиск на людей і розраховано на злам українського суспільства зсередини. Таким чином росія намагається досягти бажаної капітуляції України.

В міжнародному вимірі ми також можемо побачити нові тренди, яких не було ще рік тому. Європейські країни всерйоз стали готуватись до війни на різних рівнях. І мова тут йде не тільки про виділення додаткових коштів на озброєння своїх армій, а й про створення інфраструктури для виживання у кризових умовах, поширення спеціальної інформації для жителів та відповідні тренування.

Загальноєвропейські підходи щодо посилення стійкості у кризовий період можна сформулювати таким чином:

1. Максимальна самодостатність на перші 72 години: вода, їжа, аптечка, документи, батарейки.
2. Оновлені посібники з цивільного захисту – у цифровому та паперовому форматі для жителів громад. Як діяти у кризових ситуаціях, пов’язаних з війною чи іншими загрозами.
3. Обов’язкові плани та тренування для муніципалітетів: евакуація, укриття, комунікації, захист критично важливих служб.
4. Цифрові інструменти: застосунки для пошуку укриттів, оповіщення та інформування населення.
5. Активна співпраця – між держструктурами, громадами, бізнесом та волонтерами. Всі суб’єкти громад мають мати необхідні контакти та плани взаємодії для різних ситуацій.

Україна впродовж 2022-25 років уже продемонструвала свою значну стійкість в найбільш екстремальних умовах війни, і цей набутий досвід також використовується органами влади європейських країн. Але це не означає, що період воєнної кризи для територіальних громад завершився. Питання стійкості громад в нових умовах, про що йшлося вище, є вкрай важливим і має стати предметом особливої уваги органів місцевого самоврядування громад, місцевих економічних суб’єктів, працівників бюджетних установ та соціальних служб і всіх жителів громади.

Що таке стійкість взагалі?

Коли ми говоримо про стійкість, спробуємо зрозуміти зміст цього поняття на теоретичному рівні. Ви можете самостійно через пошукові системи віднайти зміст поняття стійкості для різних систем, об’єктів, сфер, галузей. Ми пропонуємо тут лише декілька, які добре ілюструють поняття  стійкості:

• У екології:
  • Стійкість екосистеми – це її здатність поглинати зміни та зберігати свою структуру і функції в умовах несприятливих впливів.
  • Це включає в себе здатність протистояти пожежам, повеням, технічним забрудненням… і відновлюватися після них.
• У психології:
  • Психологічна стійкість (резильєнтність) – це здатність людини адаптуватися до стресових ситуацій, зберігати психологічне здоров’я і відновлюватися після травматичних подій.
  • Це комплексна властивість особистості, яка дозволяє їй ефективно справлятися з труднощами, які виникають через зовнішні обставини чи внутрішні проблеми.
• У техніці:
  • Стійкість системи – це її здатність зберігати стабільний стан або поведінку під впливом зовнішніх збурень.
  • Наприклад, стійкість конструкції – це її здатність витримувати навантаження без руйнування.
• У соціальній сфері:
  • Стійкість суспільства – це його здатність протистояти кризам, адаптуватися до змін і зберігати свою соціальну структуру.
  • Це включає в себе економічну, політичну та соціальну стійкість.
• У військовій сфері:
• Стійкість підрозділу – здатність підрозділу зберігати свою структуру, боєздатність та виконувати поставлені завдання в умовах бою, незважаючи на втрати, тиск противника та інші негативні фактори.

Відтак можна спробувати сформулювати універсальне, загальне визначення стійкості:

• Стійкість – це здатність системи (фізичної, біологічної, соціальної тощо) зберігати свої основні характеристики та функції під впливом зовнішніх або внутрішніх негативних, дестабілізуючих факторів.
• Це здатність протистояти кризам, відновлюватися після пошкоджень, адаптовуватися до змін без втрати власних основних характеристик.

Стійкість громади на сучасному етапі

Виходячи із розуміння стійкості, як здатністі зберігати свої ознаки у періоди кризи, адаптовуватися до неї і відновлюватись після неї, спробуємо сформулювати складові стійкості для української територіальної громади в умовах сучасних обставин, викликаних війною та іншими ризиками довготривалого характеру, які війна посилила.

1. Люди (населення).

Стійкість громади залежить від динаміки змін кількості населення у громаді. Якщо населення скорочується, скорочуються можливості громади виконувати свої функції. Відтак, заходи що сприяють стабілізації, а краще зростанню чисельності населення у громаді, є дуже важливими для її стійкості.

Підтримка народжуваності, заохочення залучення нових мешканців, безпека у громаді, якісні публічні послуги – це все те, що сповільнює скорочення населення у громаді і на що слід звертати першочергову увагу.

Для підготовки до кризового періоду, потрібно здійснити низку дій, які підвищать стійкість громади через стійкість домогосподарств та кожного жителя.

• Оцініть реальну чисельність населення, його статево-вікову структуру.

Ви маєте знати скільки жителів у кожному із поселень, яка динаміка по кожному поселенню: скільки є не одруженої молоді, скільки є дітей і які прогнози народжень на найближчі роки;  скільки є одиноких літніх людей, які потребують підтримки. Все це необхідно, аби зрозуміти перспективу утримання бюджетних закладів та прикладення зусиль соціальних працівників.

• Оцініть психологічну готовність жителів громади/поселень до виїзду з громади.

З’ясуйте причини можливого виїзду та умови, за яких людина може залишитись у громаді: безпека, зайнятість, комфорт проживання,… Все це необхідно для вжиття заходів, аби зменшити налаштованість на виїзд з громади.

• Оцініть можливості безпечності проживання у поселеннях громади.

3.1) Визначте у громаді поселення чи їх частини, які мають найбільш реальні загрози від ударів ворога, від руйнування промислових об’єктів, від повеней, пожеж чи зсувів ґрунту.

3.2) Для кожної такої території з різним рівнем загроз продумайте елементи захисту та підготуйте алгоритми дій жителів та посадових осіб на випадок кризових ситуацій.

3.3) Оцініть наявність у жителів поселень потенційно можливих сховищ: льохи/підвали у індивідуальній забудові, сховища у багатоповерховій забудові, бюджетних закладах чи підприємствах.

3.4) Підготуйте рекомендації щодо створення можливостей для перетворення у тимчасові сховища підземних споруд у житловій забудові, передбачте можливість надання допомоги для такого перетворення окремим категоріям жителів.

3.5) Розробіть систему маркування та встановіть необхідні вказівники до сховищ.

3.6) Підготуйте інструкції для дій жителів поселень відповідно до рівня загроз у кризових ситуаціях, зробіть їх доступними.

3.7) Проведіть роз’яснювальну роботу із старостами, лідерами думок, загалом із жителями поселень про алгоритми дій при різних загрозах.

• Ознайомте жителів з основами домедичної підготовки.

4.1) Проведіть низку занять з домедичної підготовки (надання першої допомоги) з жителями поселень.

4.2) Забезпечте наявність у кожному поселенні захищеного місця для зберігання засобів для допомоги та переміщення потерпілих від ударів, поранених до прибуття медичної допомоги.

4.3) Простимулюйте домогосподарства аби вони мали необхідну аптечку та мінімальні засоби для пожежогасіння.

• Запаси для виживання

Переконайте жителів громади мати індивідуальні запаси для виживання у найбільш складні моменти: аптечка, запас води, їжі хоча б на перші 72 години, пакет з копіями документів.

2. Територія

Територія громади, на перший погляд, не виглядає тією ознакою, яка впливає на стійкість. Але це не так. Віддаленість громади від великих міст, магістралей, транзитних шляхів є потенційною загрозою для стійкості, особливо в кризових умовах. Наближеність громади до лінії фронту, до україно-російського/білоруського кордонів, створює загрози для жителів громади, вимагає розробки додаткових заходів з безпеки: сховища, переселення окремих поселень, розробки евакуаційних планів, тощо. Велика територія, великі відстані між поселеннями, наявність мережі річок, боліт можуть бути значними проблемами для доступності в кризових умовах.

Для підготовки до кризового періоду виконайте такі дії:

• Оцініть доступність кожного поселення.
  • Оцініть можливості підвезення продуктів чи евакуації у випадку руйнування споруд (мости, розв’язки) на основній дорозі до поселення;
  • Розчистіть польові дороги, які ведуть до поселення і які можуть бути резервними шляхами постачання та евакуації.
• Визначіть місця та маршрути евакуації за різними сценаріями розвитку подій.
• Проведіть розчистку закинутих вулиць від дерев, кущів, інших перешкод для можливостей проїзду у різні сторони.
• Перевірте природні водні джерела, криниці з механічним забором води і при необхідності їх прочистіть. Зробіть маркування.
• Разом із представниками військових та підрозділів з надзвичайних ситуацій заплануйте місця для можливих блок-постів, блокування проїздів у випадку просування окупантів.
• Визначіть місця, висотки з гарними секторами обстрілів для можливого розміщення систем ППО, що захищатимуть ключові об’єкти громади.

3. Управління

Стійкість громади суттєво залежить від якості управління, системи органів та підготовки посадових осіб для дій у особливих умовах. Наявність протоколів дій у різних особливих умовах та кризових ситуаціях, взаємозамінність працівників, лідерство і можливості для прийняття рішень, прямі та резервні засоби для комунікацій між працівниками ОМС – ключові елементи стійкості управління.

• Підготуйте детальні інструкції для посадових осіб місцевого самоврядування та керівників комунальних підприємств і бюджетних установ, як діяти в умовах кризових ситуацій.
• Визначте резервні системи зв’язку для особливих ситуацій.
• Сформуйте у громаді альтернативні засоби зв’язку в умовах відсутності електрики та мобільного зв’язку.
• Визначіть місця евакуації найважливіших документів, збереження серверів, найбільш коштовної та важливої техніки.

4. Фінанси та ресурси

Підтримка диверсифікації місцевої економіки, наявність багатьох платників податків, наявність земель комунальної власності, які придатні для передачі в оренду, наявність недоторканих запасів пального, палива, води. Транспортні засоби комунальної власності, водії, які знають алгоритми поведінки в кризових ситуаціях, можливості для ремонту. Підтримка домогосподарств, що вирощують продукти харчування.

• Подумайте заздалегідь за безпеку громадського харчування.

Важливо ще до кризових ситуацій розуміти обсяги споживання основних продуктів у громаді та обсяги їх вирощування чи приготування. Підтримайте місцеві домогосподарства та малих виробників аби значна частина типових продуктів у громаді, вирощувалась саме у громаді. Місцеві програми продовольчої стійкості в Україні уже ухвалили десятки громад, віднайдіть і вивчіть їх досвід.

• Створіть запаси

Важливо мати певні запаси продовольства тривалого зберігання для забезпечення  соціальних програм підтримки жителів в умовах обмеженого постачання.

Створіть запаси пального, акумуляторів, витратних матеріалів до техніки, періодично замінюйте їх, але майте завжди найбільш потрібне.

5. Захищена інфраструктура

Можливість надання основних послуг у несприятливих умовах. Резервне електропостачання закладів охорони здоров’я, ДНЗ, шкіл, водогонів. Сховища у місцях скупчення людей, індивідуальні сховища в найбільш ризикових для ударів та техногенних катастроф місцях. Мережі Інтранету, система оповіщень та резервного зв’язку.

• Подбайте про енергоефективність

Доки є можливість, скористайтесь грантовими коштами чи державними програмами для встановлення сонячних електростанцій на дахах комунальних закладів.

Подбайте про альтернативні, місцеві джерела для опалення – пелети, солому, дрова.

• Придбайте резервне живлення

Забезпечте критично важливі заклади, в першу чергу охорони здоров’я та ДНЗ резервним живленням. Тримайте його у справному стані, періодично перевіряйте роботу.

• Захистіть найбільш вразливі об’єкти

Разом з енерго- та газопостачальними компаніями визначте найбільш критичні об’єкти, які потребують фізичний захист і створіть його.

• Перевірте наявність сховищ в центрі поселень, приведіть їх до належного стану, відмаркуйте.

6. Довіра у громаді

Згуртованість різних соціальних груп та жителів різних поселень. Постійна комунікація між органами місцевого самоврядування, посадовими особами та жителями громади. Перелік жителів, які потребують підтримки та додаткової уваги при евакуації з контактами і резервними каналами інформування, групи добровільних помічників для евакуації чи розборів завалів, їх тренування є необхідними складовими для стійкості. Плани евакуації, маршрути основні та запасні, перелік транспортних засобів для цього, місця збору – все це має бути відомо жителям громади.

Комунікуйте з жителями, роз’яснюйте їм, що така підготовка не означає приреченість, а навпаки створює можливості. Майте доступ до всіх місцевих груп у соціальних мережах, знайте що там обговорюється, розумійте, які чутки там запускають і як на це реагувати.

Замість висновку

Стійкість громади не можлива без стійкості домогосподарств, стійкості спільнот різних поселень, стійкості управління на місцевому рівні.

Те, що приведено у цій записці не є остаточним рецептом, але є орієнтиром для планування заходів щодо стійкості громади.

В наших європейських країнах-сусідах органи влади та територіальні громади також розпочали підготовку до ситуації перебування у війні. Багато чого, що вони планують, ми уже зробили за останні три роки війни. Проте не можна зупинятися і не готуватись до нових випробувань. Ви можете ознайомитись з польськими розробками на сайті їхнього уряду за цим посиланням – https://www.gov.pl/web/rcb/badz-gotowy–poradnik-na-czas-kryzysu-i-wojny

Звичайно найкраще, щоб все те, про що тут написано не знадобилось. Але ліпше бути готовим і знати, як діяти у кризових ситуаціях, які можуть настати, а не надіятись на краще.

Надія – це не план.

Ця стаття  створена за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках реалізації проєкту «Стійкість та розвиток – методичні рекомендації для територіальної громади», що здійснюється ГО «Інститут громадянського суспільства». Зміст цієї статті представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».