Про оновлення Державної стратегії регіонального розвитку 2021-2027 рр. в редакції ГО “Інститут громадянського суспільства”

Частина 2. Про особливості досягнення стратегічної цілі І

У першій частині публікації ми уже говорили, що в умовах війни та викликів, породжених нею, реалізація стратегічних цілей у оновленій ДСРР буде вимагати інших завдань, ніж це було у довоєнний період, хоча формулювання стратегічних цілей не змінилися.

Стратегічна ціль І:  «Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах» уже  в своїй конструкції показує основні напрями політики, які мають реалізовуватись для її досягнення.

Проте нові умови, які виникли через війну, посилили одні складові та зробили менш актуальними інші. Тут варто зауважити, що, до прикладу, асиметрія у розмірі валового регіонального продукту між індустріально розвиненими і сільськогопосподарсько орієнтованими регіонами у нас постійно зростала і у довоєнний період. Натомість війна привела до того, що Донецька та Луганська області по суті вилучені з економіки України, індустріальні міста сходу, півдня та півночі сильно зруйновані, багато підприємств звідти перемістилися в тилові регіони. Так само суттєво інша ситуація щодо експорту товарів та сировини з України, змінились лідери серед регіонів, так само змінились напрями експорту та його структура. Україна все тісніше інтегрується у економічний простір ЄС, експорт у західному напрямі потребує нових логістичних можливостей.

Якщо проаналізувати напрями основних ракетних ударів ворога по українським містам, можна побачити, що такими пріоритетними цілями є Харків, Одеса, Дніпро, Львів, Київ. І це не випадково, адже саме ці міста є скелетом системи розселення в Україні і саме поєднання цих міст створює економічний, культурний та демографічний каркас України. Виходячи із цього, реалізація першої стратегічної цілі Стратегії потребуватиме досягнення низки важливих оперативних цілей та відповідних завдань.

Саме тому дуже важливим елементом згуртованості всього українського простору має бути його зв`язність, що забезпечується досягнення оперативної цілі 1.1. «забезпечити транспортну, інформаційну, культурну та економічну зв`язність усіх регіонів зі столицею». Відповідно, така зв`язність має бути забезпечена на рівні регіонів та громад, про що говорить оперативна ціль 1.2. «забезпечити транспортну, інформаційну, культурну та економічну зв`язність усіх територіальних громад регіону з його адміністративним центром».

На досягнення фізичної зв`язності економічного простору спрямована оперативна ціль 1.6. «створення єдиної інтермодальної транспортної системи, що поєднує залізничні, автомобільні та водні шляхи і забезпечує швидке, економічно ефективне перевезення людей і вантажів».

Досягається така зв`язність низкою різнопланових завдань, які доповнюють один одного. Як зокрема такі, що забезпечують фізичну зв`язність –  «спроектувати, збудувати та запустити швидкісні залізничні магістралі: Київ – Львів, Київ – Харків, Київ – Дніпро, Київ – Одеса»; «розробити приміські інтермодальні маршрути швидкісного громадського транспорту, що забезпечують доступність територій до центру кожного регіону».

Чи такі, що стосуються завдання вирівнювання якості освіти: «вирівняти якість середньої освіти між регіонами», «вирівняти якість середньої освіти між територіальними громадами регіону, міськими та сільськими школами».

Загалом таких завдань для реалізації стратегічної цілі І, проєкт оновленої ДСРР, розроблений експертами Інституту громадянського суспільства, містить досить багато і ознайомитися з ними можна на цьому сайті за посиланням 

Також слід привернути увагу до таких важливих оперативних цілей, як 1.3. «забезпечити прийнятний рівень безпеки для проживання у територіальних громадах різних функціональних типів територій», 1.4. «підтримати розвиток регіональних полюсів зростання (РПЗ) та поширити їх позитивний вплив на суміжні території» і 1.5. «зупинити негативні тенденції та підтримати розвиток територій з особливими умовами для розвитку».

Тут закладена досить струнка логічна схема. У різних типах територій безпекові загрози є різними, так само в різних населених пунктах, в залежності від висотності, щільності забудови та їх розміщення біля оборонних чи важливих інфраструктурних об`єктів, є різними потенційні загрози обстрілів чи бомбардувань, що зумовлює і різні вимоги до сховищ та їх розміщення, алгоритмів реагування на тривоги.

Ми також розуміємо, що Стратегія має спрямовуватись не тільки на економічно слабкі території, які потребують підтримки, аби зупинити їх подальшу деградацію (оперативна ціль 1.5.), а й на території, інвестування у які може дати найбільш ефект зростання не тільки для цих територій, але й регіону в цілому, тому підтримка регіональних полюсів зростання є пріоритетною (оперативна ціль 1.4.).

Варто зауважити, що серед завдань, які мають бути вирішеними для реалізації стратегічної цілі І, у зазначеному проєкті пропонується наступне: «перевести на європейську колію залізничні маршрути з України в країни сусіди ЄС». Ми повинні розуміти, що прискорене вирішення цього завдання, може суттєво покращити не тільки логістику для нашого експорту, але й для пришвидшення поставок озброєнь від наших партнерів. Тим паче, що повернення статусу транзитної держави у попередньому варіанті, очевидно, є закрите на багато десятиліть наперед.

Як бачимо, досить загальна, можна сказати, високо інтегрована стратегічна ціль І може бути розкритою абсолютно прагматичними і конкретними оперативними цілями та завданнями, щодо яких можна встановити цілком вимірювані показники та індикатори досягнення.

На наш погляд, саме такий прагматичний підхід варто застосовувати і до двох інших стратегічних цілей оновленої Державної стратегії регіонального розвитку, про що буде йтися далі.